Постанова № 43109107, 23.01.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/8402/14-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.01.2015 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого - Ванівського Ю.М.

при секретарі - Буюклі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 85; код ЄДРПОУ: 04056121) щодо видачі розпорядження. Свої вимоги обґрунтовує тим, що у встановленому порядку отримав наказ департаменту містобудування Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво гр. ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1» від 08.05.2012р. №63, декларацію про початок будівельних робіт, а також декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Однак, листом від 03.12.2014р. №35-4071 відповідачем відмовлено у присвоєнні новозбудованому об'єкту нової поштової адреси.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою позов підтримав, просив вимоги задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе на підставі ст. 128 КАС України провести розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.

З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Протоколу від 20.03.1952 року №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 29.10.2010 № 1464 затверджено Стандарт надання дозволу на встановлення тимчасових збірно-розбірних індивідуальних гаражів для інвалідів, що мають автомобілі з ручним керуванням. Розділом 4 Стандарту визначено перелік документів, необхідних для надання вказаної адміністративної послуги.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 03.12.2014р. №35-4071 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради відмовлено у присвоєнні новозбудованому об'єкту нової поштової адреси, за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 326.

20.10.2011р. між ОСОБА_2 та Львівською міською радою в особі директора департаменту містобудування укладено Договір оренди землі в строкове платне користування, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до наказу департаменту містобудування Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво гр. ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1» від 08.05.2012р. №63 позивачу затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво гр. ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.

На підставі наказу департаменту містобудування Львівської міської ради від 08.05.2012р. №63 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано за №ЛВ 08312191115 від 16.10.2012р. декларацію про початок виконання будівельних робіт по будівництву індивідуального житлового будинку на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.

13.12.2013р. за №ЛВ143133132025 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1.

Департамент містобудування Львівської міської ради листом від 28.04.2014р. №2401-вих.-2524 позивачу погодив доцільність утворення містобудівної одиниці з присвоєнням окремої адреси №326-а індивідуальному житловому будинку на АДРЕСА_1.

Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 13.11.2014р. за №2/15814 видано довідку про те, що станом на 13.11.2014р. інвентаризація об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 326а не проводилась. Інформація про реєстрацію нерухомого майна за даною адресою станом на 29.12.2012р. відсутня.

Згідно з п.9 Положення про присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року № 1380, не присвоюються поштові номера на об'єкти (рекунстуйовані, переплановані), на тимчасові споруди, які не пов'язані фундаментом із землею, та підземні та металеві споруди. Відповідно до матеріалів справи, позивачем збудовано капітальну споруду.

Проте, всупереч Положення про присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року № 1380 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради листом від 03.12.2014р. №35-4071 позивачу відмовлено у присвоєнні новозбудованому об'єкту нової поштової адреси.

Приписами ч. ч. 8, 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до приписів ст.ст. 65, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням доводів позивача, та того, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку про неправомірність дій Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо відмови у присвоєнні новозбудованому об'єкту нової поштової адреси.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 11, 17, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати протиправними дії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо відмови у видачі розпорядження про присвоєння поштової адреси новозбудованому будинку на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради видати розпорядження про присвоєння поштової адреси новозбудованому будинку на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ванівський Юрій Михайлович