Ухвала суду № 43108540, 11.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/1773/15р. Головуючий у 1-й інстанції Дацюк О.І.

Суддя-доповідач Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Бабак А.М.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

на ухвалу судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 січня 2015 року відмовлено у відкритті провадження. Суддею зазначено, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник у юридичної особи з фізичною особою-підприємцем та заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, направити справу на розгляд по суті.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника позивача Демченка Р.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя суду першої інстанції постановив оскаржену ухвалу, посилаючись на п.1.ч.2.ст.122 ЦПК України.

Згідно п.1ч.2ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи та переліку додатків до позовної заяви вбачається, що суддя суду першої інстанції, постановляючи ухвалу не мав належних відомостей тієї обставини, що відповідач є фізичною особою-підприємцем.

При постановлені ухвали не враховані роз'яснення п.п.1-3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013р. "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" де, зокрема сказано:

1. Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

2. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

3. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

В оскарженій ухвалі в порушення вимог ст.210 ЦПК України суддею не зазначено, з яких мотивів суд дійшов висновку про відсутність компетенції суду загальної юрисдикції щодо розгляду цієї заяви.

В ухвалі не проаналізовано, з яких саме правовідносин виник спір, чи має він ознаки господарського і чим це підтверджено.

Висновок в ухвалі зроблено без врахування роз'яснень п 14 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У цьому пункті вказано: спір фізичної особи, яка має статус суб'єкта підприємницької діяльності, у цивільно-правових, житлових чи інших правовідносинах, що не має ознак господарського та не пов'язаний з господарською діяльністю, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Наприклад, вирішуючи належність спору про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним до цивільної чи господарської юрисдикції, у разі виникнення такого спору між господарським товариством і фізичною особою, яка є приватним підприємцем, суду належить з урахуванням змісту договору та інших правовстановлюючих документів з'ясувати, з використанням якого правового статусу при укладенні такого договору діяла фізична особа: як фізична особа чи як фізична особа - підприємець, а також врахувати, які саме правовідносини між сторонами виникли.

Крім того, при відмові у відкритті провадження у справі не вирішене питання у відповідності до п.3ч.1ст.7 Закону України "Про судовий збір".

В порушення вимог ч.6 ст. 122 ЦПК України у справі немає відомостей про надіслання позивачу заяви з доданими до неї документами, а міститься лише лист про направлення позивачу копії ухвали (а.с.8).

Вимога апелянта про направлення справи на розгляд по суті не може бути задоволена, оскільки у справі не вирішене питання про відкриття провадження.

За результатами апеляційного розгляду справи встановлено, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Оскаржена ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" задовольнити частково.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19 січня 2015 року про відмову у відкритті провадження у цій справі скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: