Рішення № 43106689, 10.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1494/14 Головуючий 1 інст.- Сітбаталова Н.І.

Справа № 635/9143/13-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого КРУГОВОЇ С.С.,

суддів ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретарів Шпарага О.О., Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 8817 грн., витрати на лікування у розмірі 736,50 грн. та моральну шкоду 10000 грн.

У жовтні 2013 року позов було уточнено та заявлено клопотання про проведення содової будівельно-товарознавчої експертизи.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 13429 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 05 січня 2015 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та розподілити судові витрати.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення прийняте помилково за недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Зазначає про те, що судом першої інстанції не були достовірно встановлені обставини по справі, висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та зроблені не у відповідності до вимог закону.

Звертає увагу суду на те, що з доданих до позовної заяви документів вбачається, що руйнування будинку відбулося у період часу, тоді як він 01.08.2013 року отримав травму - перелом обох ніг та перебував на лікарняному та фізичний його стан виключав фізичну можливість пересуватися без сторонньої допомоги.

Вказує, що судом не з'ясовано, коли конкретно були вчинені дії по знесенню будинку та чи зачіпалися на момент знесення майнові права позивача, як власника нерухомого майна.

Крім того, зазначає, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке зареєстровано у ЄРДР, жодній особі не пред'явлена.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає задоволенню .

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судовим розглядом встановлено, що позивач 19 серпня 2013 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.9).

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що після смерті матері не проживав в Україні і спадковим майном не опікувався. Прибувши 03 серпня 2013 року за адресою АДРЕСА_1 , Харківської області пересвідчився, що житловий будинок існує, а 21 серпня 2013 року побачив, що його зруйновано.

Постановляючи рішення про задоволення позову , суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок позивача зруйнував відповідач ОСОБА_2, який є сусідом і користувався цим будинком.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріали справи не містять доказів , що саме відповідач завдав шкоди майну позивача.

Наявні в справі листи від 03 серпня 2013 року і від 20 серпня 2013 року і висновок від 05 серпня 2013 року свідчать, що між сторонами виник спір щодо користування житловим будинком (а.с.13,14). Ніяких відомостей щодо руйнування відповідачем житлового будинку позивача ці документи не містять.

Згідно витягу з кримінального провадження до єдиного реєстру досудових розслідувань внесена заява ОСОБА_3 щодо неправомірних самоправних дій зі сторони невідомої особи відносно майна заявника (а.с.41).

Висновок експертизи від 27 червня 2014 року на який посилався позивач як на доказ протиправних дій відповідача, не може вважатися таким, оскільки він свідчить лише про вартість зруйнованого будинку (а.с.56-68).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, судова колегія виходить із засад розумності і справедливості і враховує той факт, що власність обтяжує і саме власник повинен вживати заходи щодо збереження свого майна.

Позивач майже 18 років не цікавився спадковим майном, яке згідно з даними технічного паспорту за висновком експерта відповідало стану «незадовільний» .

Зі змісту висновку вбачається , що житловий будинок станом на 4 липня 2013 року мав фізичний знос 60% і експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту (а.с.64) .

Крім того, судова колегія враховує медичні документи, які свідчать, що відповідач отримав переломи обох ніг 01 серпня 2013 року і знаходився на лікарняному до 01 жовтня 2013 року, а томуфізично не міг зруйнувати житловий будинок в період з 3 по 21 серпня 2013 року.

Керуючись ст.1166 ЦК України,ст.ст. 10,11,57,60,303, 304, 307, 308,313, 314, 315,317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2-задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 грудня 2014 року-скасувати і ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді