Ухвала суду № 43105293, 10.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1447/14-ц

Провадження № 22-ц/779/359/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Лущак Н.І.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.

суддів: Мелінишин Г.П., Соколовського В.М.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державних виконавців відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження і розрахунку заборгованості по аліментах, зобов'язання провести новий розрахунок, заінтересована особа - ОСОБА_3, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тлумацького районного суду від 30 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вищезазначеною скаргою та просив поновити строк для звернення до суду, визнати протиправними дії начальника відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції щодо неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року ВП №33180777, визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу ДВС Тлумацького районного управління юстиції Григоріва О.П. в частині визначення розрахунку заборгованості по аліментних платежах ОСОБА_2 за період з квітня 2012 року по 01 вересня 2014 року в сумі 14 231,21 грн., скасувати зазначений розрахунок та зобов'язати ВДВС Тлумацького районного управління юстиції провести розрахунок заборгованості по аліментних платежах згідно виконавчого листа №2-518 від 30.11.2006 року за період з 23 квітня 2012 року по 01 вересня 2014 року, виходячи з фактично отриманих доходів боржника за вказаний період.

24.12.2014 року скаржник збільшив свої вимоги та просив зобов'язати ВДВС Тлумацького РУЮ відкласти провадження виконавчих дій, звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою про роз'яснення відповідного змісту виконавчого документа та привести виконавчий документ у відповідність до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язати ВДВС Тлумацького РУЮ поновити боржнику строк для добровільного виконання рішення суду та надати можливість боржнику добровільно (самостійно) виконати сплату заборгованості по аліментних платежах згідно виконавчого листа №2-518 від 30.11.2006 року.

Ухвалою Тлумацького районного суду від 30 грудня 2014 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_3, яка є стороною виконавчого провадження.

Ухвалою Тлумацького районного суду від 30 грудня 2014 року поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду та скаргу задоволено частково.

Визнано дії начальника ВДВС Тлумацького РУЮ Янишина Р.Ю. в частині неналежного повідомлення ОСОБА_2 про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року по виконанню виконавчого листа №2-518, виданого Тлумацьким районним судом 30.11.2006 року - неправомірними.

Визнано дії головного державного виконавця ВДВС Тлумацького РУЮ Григоріва О.П. в частині визначення розрахунку заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_2 за період з квітня 2012 року по 01 вересня 2014 року в сумі 14 231,21 грн. неправомірними.

Скасовано розрахунок №33180777 заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №2-518, виданого Тлумацьким районним судом 30.11.2006 року, який складений головним державним виконавцем ВДВС Тлумацького РУЮ Григорівим О.П. за період з квітня 2012 року по 01 вересня 2014 року в сумі 14 231,21 грн.

В решті скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі на дану ухвалу в частині відмови у задоволенні вимог щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість ухвали та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена на підставі виконавчого документа, який не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 18 Закону встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням.

Вказує, що начальник ВДВС Тлумацького РУЮ Янишин Р.Ю. повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження ще й тому, що у даному виконавчому провадженні стягувач ОСОБА_3 впродовж вересня 2000 року - грудня 2014 року не проживає в Україні, тому являється особою з іноземним елементом.

Зазначає, що державний виконавець повинен був вирішити дане питання відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 Закону України «Про міжнародне приватне право», а тому наявні правові підстави для визнання незаконним самого факту відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження та постановити в цій частині нову ухвалу, якою скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених підстав.

Начальник ВДВС Тлумацького РУЮ Янишин Р.Ю. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, натомість з'явилася в судове засідання її представник ОСОБА_7 згідно довіреності, проте, враховуючи, що представник була допитана судом першої інстанції в якості свідка, відповідно до вимог ст. 41 ЦПК України вона не може представником ОСОБА_3

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, Тлумацьким районним судом 30 листопада 2006 року було видано виконавчий лист №2-518 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно.

Зазначений виконавчий лист перебував на виконанні в Івано-Франківському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, де працював скаржник.

В період з січня 2007 року по листопад 2011 року з заробітної плати ОСОБА_2 стягнуто аліментів в загальній сумі 28097 грн. 74 коп. Після його звільнення з роботи, виконавчий лист направлено на виконання ВДВС Івано-Франківського МУЮ.

16.05.2012 року державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ винесено постанову, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого листа та направлено його за належністю до ВДВС Тлумацького РУЮ, згідно п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

02.07.2012 року начальником ВДВС Тлумацького РУЮ Янишином Р.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33180777 з примусового виконання виконавчого листа №2-518 від 30.11.2006 року.

Звертаючись до суду з вимогою про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року, ОСОБА_2 посилався на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем на підставі виконавчого документа, який не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 18 зазначеного Закону, якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Крім того, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою.

А пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, на час прийняття 30 листопада 2006 року Тлумацьким районним судом рішення, видачі виконавчого листа та винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року, Закон України «Про виконавче провадження» не містив такої обов'язкової вимоги до виконавчого документа як зазначення ідентифікаційного номера стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або серія і номер паспорта стягувача та боржника, а передбачав зазначення цієї інформації лише за її наявності.

Така обов'язкова вимога передбачалася лише з 04 липня 2012 року відповідно до внесених змін до п. 3 ч. 1 ст. 18 даного Закону на підставі Закону України N 5037-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно».

В той же час, відповідно до п. 3 частини третьої ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Крім того, чинна на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження редакція Закону України «Про виконавче провадження» не передбачала обов'язкового зазначення у виконавчому документів прізвища та ініціалів уповноваженої посадової особи, яка його підписала, а було визначено, що виконавчий документ мав бути підписаний уповноважений посадою особою і скріплений печаткою.

Отже, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера стягувача та боржника та незазначення прізвища та ініціалів посадової особи, яка його підписала, не було підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні скарги в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2012 року.

Доводи апелянта про те, що стягувач ОСОБА_3 є особою з іноземним елементом, а тому на неї поширюються норми Закону України «Про міжнародне приватне право», належними доказами не підтверджено.

Враховуючи, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні з 2006 року, в період з січня 2007 року по листопад 2011 року аліменти з боржника стягувалися по місцю його праці, не заслуговують на увагу доводи апелянта про не зазначення у виконавчому листі дати набрання рішенням законної сили та наявність у зв'язку з цим підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм закону, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тлумацького районного суду від 30 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Г.П. Мелінишин

В.М. Соколовський