Ухвала суду № 43101571, 05.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 380/1535/14-ц Головуючий у І інстанції Лісовенко П.І.Провадження № 22-ц/780/367/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 58 05.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

05 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Верланова С.М.,

при секретарі: Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 18.09.2014 року за поданням відділу державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції Шуляка С.Д. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України, -

встановила:

18 вересня 2014 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції Шуляк С.Д. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України без вилучення паспортного документу шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов'язань, покладених на нього.

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у вказаному відділі знаходиться вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-33У від 17.06.14 року Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в розмірі 2486,62 грн. Однак, в добровільному порядку боржник рішення суду не виконує.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року в задоволенні подання відмовлено.

В апеляційний скарзі відділу державної виконавчої служби Тетіївського районного управління юстиції ставить питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про задоволення подання, посилаючись на порушення судом першої інстанції процесуального права та чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби у Тетіївського районного управління юстиції знаходиться вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-33У від 17.06.14 року Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області в розмірі 2486,62 грн.

26 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

Так, Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевказані положення законів, колегія суддів погоджується з висновками суду, що державним виконавцем Шуляком С.Д. не надано належних доказів щодо надання боржнику строку для добровільного виконання вимоги про сплату боргу, доказів умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання, здійснення всіх передбачених законодавством заходів його виконання, доказів щодо повідомлення боржника про направлення до суду подання про встановлення йому тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У поданні державного виконавця, яке розглядав суд 1-ї інстанції, були відсутні будь-які докази щодо надання боржнику строку для добровільного виконання вимоги, ухилення від її виконання.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього вимогою обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.2 ст. 131 ЦПК України докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статі, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права є безпідставними, а тому ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Тетіївського управління юстиції Київської області відхилити.

Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :