Рішення № 43101265, 12.03.2015, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/423/15-ц

Провадження № 2/368/185/15

Рішення

іменем України

"12" березня 2015 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

Кагарлицького міжрайонного прокурора Курінного С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом Кагарлицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрація до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

прокурор просить стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), на користь фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922,92 грн., посилаючись на те, що 24.08.2013, близько 23 год. ОСОБА_1, всупереч вимогам правил Дорожнього руху України, не маючи при собі посвідченим водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а саме: категорії «А», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не перевіривши і не забезпечивши перед виїздом технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, в темну пору доби, без увімкнення світла фар та задніх габаритних ліхтарів, почав рух по АДРЕСА_1 в с. Стави, Кагарлицького району, за кермом мотоцикла НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 Під час руху, на неосвітленій ділянці дороги, напроти домогосподарства АДРЕСА_1, ОСОБА_1, проявивши неуважність та безпечність, здійснив наїзд на пішохода - неповнолітню ОСОБА_3, яка рухалася у попутному напряму по краю проїзної частини. В результаті наїзду ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичного експерти № 56 від 19.12.13 р., за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: відкритого характеру перелому лівої стегнової кістки в її середній третині; перелому верхньої гілки лівої лонної кістки; перелому верхньої гілки лівої сідничної кістки; повного вивиху правого стегна в кульшовому суглобі; рани цяткового характеру та саден на внутрішній поверхні лівого стегна. Відкритого характеру перелом лівої стегнової кістки, а також переломи лонної і сідничної кісток зліва, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя потерпілої, як у момент заподіяння, так і за звичайного їх перебігу, так як зазначені тілесні ушкодження призвели до розвитку небезпечного для життя потерпілої стану - тяжкого травматичного шоку. Окремо взятий повний вивих правого стегна відносить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як призводить до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день. Окремо взяті невеликих розмірів рана і садна в ділянці лівого стегна відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 1024 А від 06.12.13 р. електропроводка фари головного світла мотоцикла НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані через роз'єднання проводки, яка з'єднує електролампу фари головного світла центральним джгутом проводів. Пошкодження мотоцикла отримані в результаті пригоди виключають можливість роз'єднання електропроводки фари головні світла на клемових з'єднаннях в процесі ДТП.

Таким чином, водій ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.п.: 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувані вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; 2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; 31.6 «Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

25.08.2013 року старшим слідчим СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області Міщенко О.П. за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вироком Кагарлицького районного суду від 14.05.14 р. ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, як за скоєння дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

09.07.2014 року ухвалою Апеляційного суду Київської області вирок Кагарлицького районного суду від 14.05.14 змінено в частині відшкодування моральної шкоди, збільшивши суму до 150 000 грн. В решті вирок залишено без змін.

Згідно ст.ст. 532, 533 Кримінального процесуального кодексу України, судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення. Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно з довідкою Кагарлицької центральної районної лікарні, потерпіла ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ з 24.08.13 р. по 27.08.13 р.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_3, вартість одного ліжко-дня на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ в серпні 2013 року складає 2307,64 грн.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_3, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 6922,92 грн.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину (кримінального правопорушення) відповідно до ст. 1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин (кримінальне правопорушення).

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно довідки Кагарлицької ЦРЛ. джерелом фінансування останнього є кошти районного (місцевого) бюджету, а також інших джерел не заборонених чинним законодавством України.

Таким чином, інтереси держави порушені у недоотриманні коштів комунальним закладом охорони здоров'я - Кагарлицької ЦРЛ.

Відсутність добровільної сплати відповідачем витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (кримінального правопорушення) призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача і не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав, оскільки самому зробити розрахунком він не може.

Вислухавши прокурора та відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 14.05.2014 року було встановлено, що 24.08.2013, близько 23 год. ОСОБА_1, всупереч вимогам правил Дорожнього руху України, не маючи при собі посвідченим водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а саме: категорії «А», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не перевіривши і не забезпечивши перед виїздом технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, в темну пору доби, без увімкнення світла фар та задніх габаритних ліхтарів, почав рух по АДРЕСА_1 в с. Стави, Кагарлицького району, за кермом мотоцикла НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 Під час руху, на неосвітленій ділянці дороги, напроти домогосподарства АДРЕСА_1, ОСОБА_1, проявивши неуважність та безпечність, здійснив наїзд на пішохода - неповнолітню ОСОБА_3, яка рухалася у попутному напряму по краю проїзної частини. В результаті наїзду ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичного експерти № 56 від 19.12.13 р., за даними наданої медичної документації та рентгенограм у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: відкритого характеру перелому лівої стегнової кістки в її середній третині; перелому верхньої гілки лівої лонної кістки; перелому верхньої гілки лівої сідничної кістки; повного вивиху правого стегна в кульшовому суглобі; рани цяткового характеру та саден на внутрішній поверхні лівого стегна. Відкритого характеру перелом лівої стегнової кістки, а також переломи лонної і сідничної кісток зліва, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя потерпілої, як у момент заподіяння, так і за звичайного їх перебігу, так як зазначені тілесні ушкодження призвели до розвитку небезпечного для життя потерпілої стану - тяжкого травматичного шоку. Окремо взятий повний вивих правого стегна відносить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як призводить до тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день. Окремо взяті невеликих розмірів рана і садна в ділянці лівого стегна відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 1024 А від 06.12.13 р. електропроводка фари головного світла мотоцикла НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані через роз'єднання проводки, яка з'єднує електролампу фари головного світла центральним джгутом проводів. Пошкодження мотоцикла отримані в результаті пригоди виключають можливість роз'єднання електропроводки фари головні світла на клемових з'єднаннях в процесі ДТП.

Таким чином, водій ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п.п.: 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувані вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; 2.1 «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; 31.6 «Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.

Вироком Кагарлицького районного суду від 14.05.2014 р. ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні ним кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 286 КК України, як за скоєння дій, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

09.07.2014 року ухвалою Апеляційного суду Київської області вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 14.05.2014 р. змінено в частині відшкодування моральної шкоди, збільшивши суму до 150 000 грн. В решті вирок залишено без змін.

Відповідно до довідки Кагарлицької центральної районної лікарні, потерпіла ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ з 24.08.2013 р. по 27.08.2013 р.

Відповідно до калькуляції розрахунків вартості витрат, понесених на лікування ОСОБА_5, вартість одного ліжко-дня на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні Кагарлицької ЦРЛ в серпні 2013 року складає 2307,64 грн.

Таким чином, закладом охорони здоров'я були витрачені кошти на стаціонарне лікування ОСОБА_5, яка є потерпілою від кримінального правопорушення, в сумі 6922,92 грн.

Тобто, загальна сума витрачена на лікування потерпілого від злочину становить 6922 грн. 92 коп.

Обов'язок відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину відповідно до ст.1206 ЦК України покладено на особу, яка вчинила цей злочин.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відсутність добровільної сплати засудженим витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину призводить, у зв'язку з обмеженістю кошторису, до неможливості комунальним закладом охорони здоров'я в повному обсязі виконувати обов'язки щодо надання медичних послуг населенню, а тому суд задовольняє вимоги позивача та стягує з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922 грн. 92 коп. за затрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Суд приходить до висновку, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 із змінами та доповненнями, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 «Про судову практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»», ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву Кагарлицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі: Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрація до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації (на р/р № 31410544700324, отримувач: УДККСУ в Кагарлицькому районі Київської області, код ЄДРПОУ 37341907, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, КБКД 24060300 «Інші надходження») кошти в сумі 6922 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн.. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: І. І. Шевченко