Ухвала суду № 43098880, 12.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/222/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУЛБОНД» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУЛБОНД», звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2015 №0000242200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту. Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій в результаті яких вони складені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ "ВУЛБОНД" (ЄДРПОУ 3368816) зареєстроване в якості юридичної особи 15.09.2005 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 103014 (а. с. 39), є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 33924919 (а. с. 40), з 20.09.2005 за № 8124 взято на податковий облік державною податковою службою, станом на 23.12.2014 перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, що підтверджується актом перевірки від 23.12.2014 № 6/22/3368816 (а. .с 21).

На підставі наказу від 15.12.2014 № 78, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ВУЛБОНД" з питань декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту взаємовідносин з ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" за вересень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2014 № 6/22/33688816 (а. с. 20-32), на підставі якого ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2015 № 0000242200 (а. с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 18854,00 грн., в т.ч. за основним платежем 15083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3771,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а)порядковий номер податкової накладної;б)дата виписування податкової накладної;в)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д)повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е)опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;є) ціна постачання без урахування податку;ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з)загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и)вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку.

В ході перевірки та у судовому засіданні встановлено, що у період, що перевірявся ТОВ "ВУЛБОНД" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ».

Так, між ТОВ "ВУЛБОНД" та ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" було укладено договір купівлі-продажу від 01.08.2014 № 0108/01 (а. с. 10), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Договір підписано директорами підприємств та скріплено печатками.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують наступні первинні документи:

- видаткові накладні: від 15.09.2014 № УП-0000002 на загальну суму 50900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8483,33 грн, від 20.09.2014 № УП-0000004 на загальну суму 39600,00 грн, у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн (а. с. 11-12);

- податкові накладні: від 15.09.2014 № 2 на загальну суму 50900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8483,33 грн, від 20.09.2014 № 4 на загальну суму 39600,00 грн, у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн (а. с. 13-14);

- платіжні доручення: від 06.10.2014 № 177, на загальну суму 50900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 8483,33 грн, від 20.10.2014 № 184 на загальну суму 39600,00 грн, у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн (а. с. 15-16);

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 17);

- квитанція № 2 (а. с. 18);

- технічний опис (а. с. 51-55);

- паспорт С 2,2.00.00.00.000 ПС (а. с. 57-62);

- картки рахунку (а. с. 63-65);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 (а. с. 66);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 104 (а. с. 67).

Отже на виконання договірних зобов'язань ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" поставило товар, згідно з умовами укладеного договору, а Позивачем прийнято у власність та оплачено поставлений товар.

Факт отримання Позивачем від контрагента товару підтверджується видатковими накладними.

Факт розрахунку позивачем за отримання товару підтверджується виписками по рахунку позивача.

Обсяги придбання за договором відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується первинними документами.

Враховуючи досліджені матеріали справи, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що надані позивачем документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ". Крім того, перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили та доказовості.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача податковим органом не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи податковим органом не проаналізовано.

Таким чином суд першої інстанції правильно встановив, що здійснення господарських операцій позивачем із контрагентом ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" підтверджується наданими ним документами.

Належних доказів на спростування наведеного податковим органом суду апеляційної інстанції не надано, як і не надано доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Виконання сторонами договірних зобов'язань та наявність документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій за Договором, у тому числі, податкових накладних ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ", є підставою для включення до податкового кредиту позивача сум ПДВ за період, що перевірявся.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача із контрагентом ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" виконувались згідно з належним чином укладеним Договором, що підтверджується вказаними вище документами, висновок про фактичне невиконання Договору між позивачем та ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" є безпідставним.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

Колегія суддів також погоджується із оцінкою суду першої інстанції доводів відповідача про те, що підставою нереальності договору позивача із контрагентом є наявність відомостей щодо відсутності контрагента позивача за своїм місцезнаходженням.

Зокрема для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо фіктивності та обізнаності позивача про фіктивне підприємництво юридичних осіб, що є контрагентами ТОВ "ВУЛБОНД" та здійснення ними незаконної фінансово - господарської діяльності відповідачем суду не надано.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право податкового органу при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого, що було зроблено відповідачем.

Водночас в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно надано оцінку доводам відповідача про те, що видаткові та податкові накладні від 20.09.2014 підписані невідомою особою (ОСОБА_4.), а договір від 01.08.2014, податкові та видаткові накладні від 15.09.2014 підписані директором ОСОБА_3, тобто різними особами.

Зокрема, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 41-42) директором ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" є ОСОБА_3, однак відповідно до витягу з електронного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" (а. с. 56) від 18.09.2014 директором ТОВ "УКРПРОМТОВТОРГ" є ОСОБА_4

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що податковий орган в своїй апеляційній скарзі не навів жодних аргументів на спростування вищенаведених фактичних обставин справи та висновків суду першої інстанції.

За аналізу наведеного випливає, що суд першої інстанції вірно встановив: висновок податкового органу про заниження суми податку на додану вартість є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на ст. 123 Податкового кодексу України, також є протиправним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.

Суддя: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 12.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.