Постанова № 43098435, 11.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р.Справа № 916/4176/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Соловйов О.В., за довіреністю №9 від 06.08.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод"

на рішення господарського суду Одеської області від 15 грудня 2014 року

по справі №916/4176/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод"

до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання таким, що припинився договору іпотеку,-

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ "Марфін Банк", в якому просив , з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, визнати такою, що припинилась іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки № б/н від 11.03.2005р. укладеного між ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є ПрАТ "Великолепетиський маслозавод"), вул. Дімітрова, 50, смт. Велика Лепетиха, Херсонська область та Акціонерним банком "Приватінвест" (правонаступником якого є ВАТ "Морський транспортний банк", в подальшому ПАТ "Марфін банк"), вул. Леніна, 28, м. Іллічівськ, Одеська область та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2005р. і зобов'язати ПАТ "Марфін банк" здійснити в Реєстраційній службі Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області державну реєстрацію припинення іпотеки зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2005р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 грудня 2014 року у справі №916/4176/14 (суддя Зайцев Ю.О.) у задоволенні позовних ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачем не надано доказів виконання рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 та не погашено заборгованість за кредитним договором, зобов'язання останнього за кредитним договором №03/132-К від 02 березня 2005 року - не припинені, а відповідно у суду відсутні підстави для припинення іпотеки та задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ПрАТ "Великолепетиський маслозавод") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" в повному обсязі, з посиланням при цьому на не повне з'ясування господарським судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

16.02.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду від позивача (ПрАТ "Великолепетиський маслозавод") надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю забезпечення у судове засідання 18.02.2015р. свого представника. Вказане клопотання було задоволено, а розгляд апеляційної скарги відкладено до 11.03.2015р.

Представник скаржника у судові засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 23.01.2015р., від 14.02.2015р. та від 23.02.2015р.

Представник відповідача (ПАТ "Марфін Банк") у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких відповідач просить залишити апеляційну скаргу ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2005 року між АБ "Приватінвест" (правонаступник якого є ВАТ Морський транспортний банк", в подальшому ПАТ "Марфін банк") та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є ПрАТ "Великолепетиський маслозавод") було укладено кредитний договір №03/132-К, за умовами якого Банк відкрив останньому кредитну лінію у сумі 500000 грн. на поповнення обігових коштів з кінцевим строком повернення кредиту 01.03.2006 р.

В забезпечення своєчасного виконання договірних зобов'язань по кредитному договору ВАТ "Великолепетиський маслозавод" передав у заставу відповідно до договору застави №03/132-1з від 05.03.2005 р. належне йому на праві власності виробниче обладнання та іпотеку згідно договору іпотеки від 02.03.2005 р. нерухоме майно (комплекс, будівлі, споруди), що знаходяться за адресою Херсонська обл., Великолепетиський район, смт. Велика Лепетиха, вул. Дімітрова,50.

02.03.2005 р. за вказаним кредитним договором було укладено з Кудіновим В.С. договір поруки №03/13.2-2П, за яким останній виступив майновим поручителем перед Банком за виконання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" своїх обов'язків за кредитним договором. Також, 05 березня 2005 року в забезпечення зазначеного кредитного договору Банком було укладено з Кудіновим В. С. договір застави рухомого майна №03/132-Зз, яке належало останньому на праві власності.

ВАТ "Великолепетиський маслозавод" у строк повернення кредиту - 01.03.2006 р не виконало свої зобов'язання за договором кредиту і не повернуло кредит та відсотки за користування ним, що стало підставою для подання позову ВАТ "МТБ" у Великолепетиський районний суд Херсонської області з проханням стягнути солідарно ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та Кудінова В. С. суму боргу 573 900,68 грн.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 позов ВАТ "Морський транспортний банк" задоволено та стягнуто солідарно з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та Кудінова В. С. на користь Банку 556033,97 грн. заборгованості за кредитом, 16136,71 витрат на охорону об'єктів іпотеки і застави та судові витрати 1 730,00 грн., всього 573900,68 грн. Дане рішення залишено в силі ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006 р.

Доказів на підтвердження виконання вказаного рішення сторонами не надано.

21 вересня 2006 р. між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфінбанк") та ФО-П Паришевою Т. С. був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого остання приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором №03/132-К, укладеним між Банком та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", які згідно рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р. повинна сплатити Банку - 573900,68 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 21 вересня 2006 р. ФОП Паришева Т. С. (новий Боржник) перерахувала Банку 573 900,68 грн. платіжним дорученням №6 (факт, встановлений в Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. №7/1-пд-09), зазначивши призначення платежу "плата згідно угоди про переведення боргу від 21.09.2006 р. без ПДВ", а Банк (первісний кредитор) передав ФОП Паришева Т. С. відповідні документи, з яких випливає право вимоги, а саме : кредитний договір 03/132-К, договори іпотеки та застави.

Однак, рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 року визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги, укладену 21.09.2006 між ВАТ "Морський транспортний банк" та ФОП Паришевою Т. С.

Також, рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2011 по справі №5024/859/2011, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011, з Банку стягнуто на користь ФО-П Паришевої Т. С. 573900,68 грн. сплачених останньою за договором про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006.

Дане судове рішення виконане відповідачем 12.04.2012, вказані відомості підтверджуються наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією меморіального ордеру № 19-67 від 12.04.2012р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. по справі №5024/93/2012 стягнуто з ФО-П Паришевої Т. С. на користь ПАТ "Марфінбанк" 573900,68 грн.

Доказів на підтвердження виконання вказаної постанови сторонами не надано.

На думку позивача, зобов'язання ВАТ "Великолепетиський маслозавод" перед Банком, які виникли на підставі Кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 р. та рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р., виконані ФО-П Паришевою Т. С. належним чином, а отже є припиненими згідно зі ст. 599 ЦК України.

З наведених підстав позивачем ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" 11.02.2014р. (вих. №11-02/2014ю) та 11.08.2014р.( вих. №11-02/2014ю) на адресу відповідача було надіслано листи з проханням здійснити заходи щодо державної реєстрації припинення іпотеки (обтяження).

Вказане прохання позивача було залишено відповідачем без задоволення.

Вищенаведене стало підставою для звернення ПрАТ "Великолепетиський маслозавод" до місцевого господарського суду з відповідною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, правовідносини між сторонами склались на підставі укладеного між АБ "Приватінвест" (правонаступник якого є ВАТ Морський транспортний банк", в подальшому ПАТ "Марфін банк") та ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є ПрАТ "Великолепетиський маслозавод") кредитного договору №03/132-К від 02 березня 2005 року.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем, зокрема, було укладено договір іпотеки від 11.03.2005, зареєстрований в реєстрі за № 243, відповідно до якого в іпотеку було передано комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Херсонська обл., Великолепетиський р-н, смт велика Лепетиха, вул. Дімітрова, 50, який належить Позивачу.

Згідно з відміткою державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори Ващенко А. М. на договорі іпотеки від 11.03.2005 р. було накладено заборону на відчуження іпотечного майна.

За ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч .9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. Реєстрація припинення іпотеки за заявою іпотекодавця законодавством не передбачена.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 позов ВАТ "Морський транспортний банк" задоволено та стягнуто солідарно з ВАТ "Великолепетиський маслозавод" та Кудінова В. С. на користь Банку 556033,97 грн. заборгованості за кредитом, 16 136,71 витрат на охорону об'єктів іпотеки і застави та судові витрати 1 730,00 грн., всього 573 900,68 грн. Дане рішення залишено в силі відповідно до ухвали апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006 р.

Апеляційний господарський суд зауважує, що позивачем не надано, ані до місцевого господарського суду, ані до апеляційного господарського суду доказів на підтвердження виконання рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006.

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, стосовно того, що зобов'язання позивача перед банком, які виникли на підставі кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 та рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 виконані належним чином, у зв'язку з тим, що ФО-П Паришева Т.С. 21.09.2006 перерахувала Банку 573900,68 грн., оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2011 по справі №5024/859/2011, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011, з Банку стягнуто на користь ФО-П Паришевої Т. С. 573900,68 грн. сплачених останньою за договором про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006.

При цьому, як вже було зазначено вище, рішення господарського суду Херсонської області від 14.06.2011 по справі №5024/859/2011 виконане відповідачем 12.04.2012, вказані відомості підтверджуються наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією меморіального ордеру № 19-67 від 12.04.2012р.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що зобов'язання позивача перед банком, які виникли на підставі кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 та рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 виконані належним чином, у зв'язку з тим, що під час дії договору про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21 вересня 2006 р., укладеного між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфінбанк") та ФО-П Паришевою Т. С., повністю було погашено її кредиторські вимоги на суму 573900,68 грн. шляхом зарахування зустрічних вимог, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Апеляційний господарський суд зауважує, що позивачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, на підтвердження факту зарахування зустрічних вимог між позивачем та ФО-П Паришевою Т. С.

21 вересня 2006 р. між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфінбанк") та ФО-П Паришевою Т. С. був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого остання приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором №03/132-К, укладеним між Банком та ВАТ "Великолепетиський маслозавод", які згідно рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р. повинна сплатити Банку - 573900,68 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 року визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги, укладену 21.09.2006 між ВАТ "Морський транспортний банк" та ФОП Паришевою Т. С.

За ст. 26 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника стосовно того, що зобов'язання позивача перед банком, які виникли на підставі кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 та рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 виконані належним чином, у зв'язку з тим, що під час дії договору про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21 вересня 2006 р., укладеного між ВАТ "Морський транспортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Марфінбанк") та ФО-П Паришевою Т. С., повністю було погашено її кредиторські вимоги на суму 573900,68 грн. шляхом зарахування зустрічних вимог, з огляду на необґрунтованість та недоведеність таких доводів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доказано факту належного виконання зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 та рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору та не спростовують вищенаведених висновків апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 15 грудня 2014 року у справі №916/4176/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 16 березня 2015 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький Т.Я. Гладишева