Ухвала суду № 43098337, 10.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6686/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001542206 від 05.05.2014 року, яким підприємству донараховано податок на прибуток підприємств, у розмірі 457197 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 228599 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, так як у підприємства наявна переплата зі сплати податку на прибуток підприємств, у розмірі 600795,29 грн., яка утворилась внаслідок сплати авансових платежів, а тому у податкового органу відсутні підстави для нарахування податку, у розмірі 457197 грн., оскільки сума переплата повинна погасити визначений відповідачем розмір податку.

Крім того податковим органом не встановлено заниження підприємством розміру своїх адміністративних витрат, на суму 708664 грн., що також призвело до безпідставного нарахування податку на прибуток підприємств, у розмірі 134646 грн.

Відповідачем не надано заперечень на апеляційну скаргу, проте у суді першої інстанції зазначено, що за результатами перевірки контролюючий орган зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, у разі встановлення певних порушень, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою сторін в судове засідання.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.03.2014 року по 09.04.2014 року, податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт №819/22-01/13881657 від 16.04.2014 року, яким встановлено порушення позивачем за перевірений період п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвели до зменшення розміру податку на прибуток підприємств, на суму 457197 грн.

Порушення полягає у тому, що підприємством завищено свої витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, на суму 2 406 300 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001542206 від 05.05.2014 року, яким підприємству донараховано податок на прибуток підприємств, у розмірі 457197 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції, у розмірі 228599 грн.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки податковий орган зобов'язаний прийняте відповідне податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірки платника податку встановлено певні порушення чинного законодавства, незалежно від наявності переплати, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно положень п.58.1 ст.58 ПК України - у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України - у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених законом.

Судовою колегією встановлено, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки позивача податковим органом встановлено порушення підприємством п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвели до зменшення розміру податку на прибуток підприємств, на суму 457197 грн.

Вказане заниження податку виникло внаслідок завищення підприємством своїх витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, на суму 2 406 300 грн., оскільки підприємством включено до складу рядку 05 декларації витрати, які не підтверджено належними документами (а.с.14, 60).

Підприємством жодним чином не заперечено дане порушення, а лише вказано про відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення, на суму 457197 грн., у зв'язку із наявністю переплати по цьому ж податку, внаслідок сплати авансових платежів, на суму 600795,29 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки вищевказаними нормами податкового законодавства прямо передбачено обов'язок контролюючого органу прийняти податкове повідомлення-рішення, у разі встановлення певних порушень під час проведення перевірки. При цьому факт наявності переплати з цього ж податку, жодним чином не впливає на вказаний обов'язок податкового органу та може враховуватись лише під час процедури погашення нарахованої заборгованості.

Судова колегія також звертає увагу на те, що крім нарахування основної суми податку відповідач повинен застосувати штрафні санкції за невірний обрахунок підприємством своїх зобов'язань, а тому вищевказані посилання апелянта є фактично намаганням уникнути фінансової відповідальності за вчинене правопорушення.

Враховуючи, що підприємством безпідставно занижено своє податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств та контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення з цього приводу - позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судова колегія також вважає необґрунтованими посилання апелянта щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення відповідача через не зазначення ним, в акті перевірки, того факту, що підприємством занижено свої адміністративні витрати, на суму 708664 грн., що вплинуло на зайве нарахування податку, на суму 134646 грн.

Підприємством самостійно визначено розмір своїх адміністративних витрат у поданій до податкового органу декларації та контролюючим органом встановлено, що відсутні, як заниження так і завищення цього розділу витрат, тобто ним не скориговано цифри самостійно зазначені позивачем. Якщо після подання декларації підприємством встановлено заниження своїх витрат, то він мав право подати відповідну уточнюючу декларації з цього приводу, що ним не зроблено.

До апеляційного суду позивач також не з'явився та ним не надано жодних пояснень з цього приводу, що вказує на безпідставність наведених посилань.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло