Постанова № 43098265, 05.03.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 809/547/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.

за участю секретаря судового засідання - Драгомирецького І.М.,

представника позивача - Труфана М.М.,

представника відповідача - Дем"яніва П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод " Автоливмаш"

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника та зобов"язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівний завод "Автоливмаш" (надалі - позивач, ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш") звернулося в суд із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції (надалі - відповідач, ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2015 року ЗВ ВП № 41900161 та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем згідно постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2015 року протиправно, в порушення вимог чинного законодавства накладено арешт на кошти у межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", за адресою: вул.. Юності, 23, м. Івано-Франківськ. У зв'язку з наведеним, просив суд зобов'язати відповідача зняти арешт з грошових коштів боржника у межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково вказав суду, що чинним законодавством не передбачено можливість арешту каси підприємства. Готівкові кошти можуть бути вилучені у підприємства на підставі акту державного виконавця, тоді як арешт коштів може бути застосований тільки до безготівкових коштів, облікованих на банківських рахунках чи в інших кредитних установах. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву від 16.02.2015 року. Вважає, що оскаржувану постанову від 27.01.2015 року ним винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження". Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27.01.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янівим П.Б. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 41900161 від 02.09.2014 року по виконанню:

- вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 1224/12 від 04.01.2011 року, № Ю-14/14 від 05.06.2012 року, № Ю-14/15У від 02.07.2012 року, № 14/16У від 03.09.2012 року, № 865У від 03.10.2012 року, № 865/1У від 02.11.2012 року, № 865/2У від 04.12.2012 року, № 865/4 від 06.02.2013 року, № 865/7У від 03.04.2013 року, 865/7У від 07.05.2013 року, № 865/9У від 04.06.2013 року, № 865/10У від 02.07.2013 року, № Ю865/11У від 05.08.2013 року про стягнення з ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованості у загальній сумі 1 261 401,26 грн.;

- вимог Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № Ю-14403-17У від 27.01.2014 року, № Ю-14403-17 від 07.04.2014 року, № Ю-14403-7 від 12.05.2014 року, № Ю-14403-17 від 06.06.2014 року, № Ю-14403-17 від 07.08.2014 року, № Ю-14403-77 від 04.11.2014 року, № Ю-14403-17 від 05.09.2014 року, № Ю-14403-17 від 07.10.2014 року про стягнення з ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" на користь держави заборгованість у загальній сумі 501 023,23 грн.;

- постанов ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 04.04.2013 року ВП 37251431, від 21.06.2013 року ВП № 37227869, від 05.06.2014 року ВП 43145561, від 05.06.2014 року ВП 40476688, від 05.06.2014 року ВП 39999285 про стягнення з ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" виконавчого збору у загальній сумі 4 586,07 грн. - винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти в межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", за адресою: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ (а.с.7-8).

Не погоджуючись із вказаною постановою про арешт коштів боржника від 27.01.2015 року ЗВ ВП № 41900161, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог частини 1 статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно частини 2 статті 11 цього Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 даної статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 6).

Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як уже з'ясованого судом, що на виконанні у ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 41900161 по виконанню виконавчих документів - вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про стягнення з ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" боргу, а також постанов ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції про стягнення з боржника ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" виконавчого збору.

У судовому засіданні представник відповідача - головний державний виконавець ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янів П.Б вказав суду, що у зв'язку із невиконанням ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш" вказаних виконавчих документів, ним у межах даного зведеного виконавчого провадження № 41900161 і було винесено постанову про арешт коштів боржника (позивача) та накладено арешт на кошти в межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", за адресою: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначені заходи примусового виконання рішень, пунктом 1 частини 1 якої до таких заходів віднесено звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частина 2 даної статті передбачає, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1).

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина 2).

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (частина 3).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що головним державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Дем'янівим П.Б при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 41900161 правомірно винесено постанову про арешт коштів боржника (ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш") та накладено арешт на кошти в межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", за адресою: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ, а тому підстави для її скасування відсутні.

Як наслідок, позовна вимога про зобов'язання відповідача зняти арешт з грошових коштів боржника у межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", не підлягає до задоволення.

Доводи представника позивача з приводу того, що готівкові кошти можуть бути вилучені у підприємства на підставі акту державного виконавця, тоді як арешт коштів може бути застосований тільки до безготівкових коштів, облікованих на банківських рахунках чи в інших кредитних установах, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки частиною 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.

При цьому суд також звертає увагу позивача на те, що згідно оскаржуваної постанови від 27.01.2015 року відповідачем накладено арешт не касу ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", а на кошти в межах суми 1 418 975,86 грн., що містяться в касі ТзОВ "Машинобудівний завод "Автоливмаш", за адресою: вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ.

Відповідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 27.01.2015 року ЗВ ВП № 41900161 відповідачем винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 11.03.2015 року.