Ухвала суду № 43097919, 11.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 рокусправа № 206/5599/13-а провадження № 8-а/206/1/13

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22.10.2013р. про перегляд за нововиявленими обставинами справи №206/5599/13-а (8-а/206/1/13)

за позовом ОСОБА_1

до Самарської районної у м.Дніпропетровську ради та Голови Самарської районної у м.Дніпропетровську ради ОСОБА_4

третя особа: Управління - служба у справах дітей Самарської районної у м.Дніпропетровську ради

про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позов про скасування розпорядження голови Самарської районної у м.Дніпропетровську ради ОСОБА_4 про звільнення, поновлення на роботі, на посаді начальника управління-служби у справах дітей Самарської районної у м.Дніпропетровську ради, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 09.02.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Дана постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 23.10.2012.

Позивачем до Самарського районного суду м.Дніпропетровська подано заяву про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. На обґрунтування заяви зазначалось, що 09.08.2013 року позивачем отримала висновок експертного дослідження від 09.08.13 р. № 6936 Управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, науково - дослідного експертно - криміналістичного центру, який спростовує висновки, викладені у постанові Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09.02.2010 року. Так, позивач стверджує, що відповідно до висновку експертного дослідження від 09.08.13р. при здійсненні нарахувань відповідачі врахували лікарняний лист серії АБД № 592565, у якому засвідчено, що позивач мала стати до роботи 15.10.2008 року. При звільненні відповідачі здійснили виплати за даним листом непрацездатності за 13 і 14 жовтня 2008 року.

Позивач також на спростування висновків суду першої інстанції зазначає, що 24 липня 2013 року отримала ухвалу від 9 липня 2013 року апеляційного суду Дніпропетровської області по кримінальній справі відносно себе, якою вирок Самарського районного суду від 25.03.13 р. було скасовано на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України і провадження по справі закрито за відсутністю в її діях складу злочину. Вищевказану кримінальну справу, на думку позивача, було порушено тому, що вона відмовилась забрати позов про поновлення на посаді, для того, щоб суди його не задовольнили і не поновили її на посаді. Позивач стверджує, що під час розгляду справи та прийнятті постанови від 9 лютого 2010 року Самарському районному суду не було відомо про факт оговору позивача з боку відповідача ОСОБА_4 і надання ним, як посадовою особою, свідчень, які протирічать матеріалам перевірки і встановленим Інспекцією фактам. Тобто має місце неприязнене відношення до неї, що її оговорили з метою позбавлення можливості поновитися на посаді, а тому, наполягає позивач, усі докази по адміністративній справі необхідно перевірити, переглянути постанову Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09.02.2010 року за нововиявленими обставинами, скасувати судове рішення та постановити нове, яким задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду першої інстанції заяву про перегляд постанови Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09.02.2010р. у справі № 2а-55/10 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. При цьому суд зазначив, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не відповідають вимогам ч.2 ст. 245 КАС України, тобто не є нововиявленими.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує ухвалу в апеляційному порядку. Позивач вважає судове рішення незаконним, просить його скасувати та прийняти нове ухвалу, якою задовольнити заяву позивача. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи ухвалу, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача, що призвело до помилкового рішення.

Самарська районна у м.Дніпропетровську рада заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за приписами ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому слід зазначити, що нововиявлені обставини - це не є нові обставини, які виникли після розгляду справи, а це обставини, які існували, проте не були відомі на час розгляду справи ані сторонам ані суду, проте є істотними для висновків щодо спірних правовідносин.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст.245 КАСУ підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів-або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення.

Згідно з п.5 ч. 2 ст. 248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються, зокрема, обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Як свідчать матеріали справи, заявник ставить питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав п.п.1-2 ч.2 ст. 245 КАС України та вказує, що істотними для справи обставинами є висновок експертного дослідження від 09.08.2013 № 69/36, який підготовлений ОСОБА_3 (а.с.21-27).

Суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, не знайшов підстав для скасування рішення у даній справі від 09.02.2010р. у зв'язку з вказаними у заяві позивача обставинами.

Так, судом встановлено, що в матеріалах адміністративної справи №2-а/55/10 міститься ідентичний висновок експертного дослідження ТОВ «Аудит Юр-Консалтинг» № 09/13-2011 від 14.03.2011(т.2 а.с.133-144), який було долучено до матеріалів справи саме позивачем. Експертні висновки № 69/36 від 09.08.2013р. та № 09/13-2011 від 14.03.2011р. підписані однією і тією ж особою - ОСОБА_3, яка у висновках посилається на листок непрацездатності серії АБД № 592565 з поміткою «испорчен», і вважає доведеними обставини оплати за 13 та 14 жовтня 2013 року.

Суд першої інстанції також зазначає, що бланк листка непрацездатності серії АБД № 592565 з поміткою «испорчен» долученипй до матеріалів справи № 2-а/55/10 (т.1 а.с.126) та, відповідно, досліджений судом. Крім того, як свідчать матеріали справи, 20 жовтня 2008 року позивач власноруч передала в управління-служби у справах дітей Самарської районної у місті Дніпропетровську ради два лікарняні листки та власноруч написала акт передачі листків непрацездатності № 592732 (ТМО 12) (т. 1 а.с. 23), 769325 (6 лікарня) (т. 1 а.с. 24). Тобто ці листки непрацездатності на підтвердження своєї відсутності надала саме позивач, при цьому не повідомила адміністрацію про наявність будь-яких інших листків непрацездатності, що також підтверджується актом про відмову від надання пояснень від 20.10.2008 року (т. 1 арк. с. 17) та листом від 20.10.2008 № 20/1917 (т. 1 арк. с. 22).

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд першої інстанції застосовує положення Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001 року, яка визначає певні вимоги до оформлення та порядку видачі листків непрацездатності, з урахуванням чого суд дійшов вірного висновку, що зіпсований бланк суворої звітності не може бути належним доказом будь-яких обставин. Тому, про що зазначено в судовому рішенні, 20 жовтня 2008 року під час здійснення нарахувань належних до сплати коштів при звільненні позивача бухгалтер управління служби у справах дітей не мала законних підстав для здійснення нарахування коштів за бланком листка непрацездатності серії АБД № 592565 з поміткою «испорчен».

За встановлених обставин, суд вірно визначився, що експертний висновок № 6936 від 09.08.2013р. у відповідності до п.1 ч.2 статті 245 КАС України не є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома заявниці, на час розгляду справи в суді.

Як на нововиявлену обставину позивач посилається також на ухвалу від 9 липня 2013 року апеляційного суду Дніпропетровської області відносно неї, якою скасовано вирок Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 25.03.2013 на підставі ст. 6 ч. 1 п.2. КПК України і провадження по справі закрито (а.с. 14-15).

Проте ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.07.2013 року є по суті судовим рішенням у формі ухвали, апеляційної інстанції, в якій не зазначено про встановлення завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, які б стосувались обставин звільнення позивача з посади у жовтні 2013 року.

Крім того, предметом дослідження кримінальної справи відносно позивача були події, які відбувались у травні 2008 року, а тому встановлені в цій справі факти не стосуються звільнення позивача у жовтні 2008 року, тим більше, що справа була порушена вже після звільнення позивача з посади.

Суд також вірно зауважує, що перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами не має на меті усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

З аналізу обставин, на які посилається позивач як на нововиявлені, вбачається, що всі вони були дослідженні під час розгляду справи, тобто не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.245 КАС України.

Оскільки заявником не надано інших доказів на обґрунтування виникнення нововиявлених обставин, апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22.10.2013р. у справі № 206/5599/13-а (8-а/206/1/13) залишити без задоволення.

Ухвалу Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 22.10.2013р. у справі №206/5599/13-а (8-а/206/1/13) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна