Постанова № 43094559, 12.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року 08:01 № 826/296/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг третя особаМіське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсон»провизнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі-Позивач/ОСОБА_1.) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття Постанову Відповідача №892 від 11.07.2014 р. «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона» (надалі - Постанова №892).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2015 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду. Одночасно залучено в якості третьої особи, без самостійних вимог, на стороні Відповідача Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсон» (надалі - МКП ВУВКГ м. Херсона).

В судове засідання Позивач не з'явився, подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити, при цьому зазначає про протиправне врахування Відповідачем індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (надалі - ІТНВПВ) в розмірі 15 865,00 м3, оскільки в рішенні виконавчого органу Херсонської міської ради №121 від 21.05.2013 р. «Про затвердження Поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питаної води для міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсон» обсяг ІТНВПВ зафіксовано на рівні 10 497,73 м3. Таким чином, на думку Позивача Відповідачем не дотримано положення Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №896 від 01.06.2011 р. (надалі - Порядок №896).

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову, зокрема зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення оскаржуваної Постанови №892.

В судове засідання з'явились представники МКП ВУВКГ м. Херсона, які щодо позовних вимог заперечували в повному обсязі, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову, зокрема зазначають, що ІТНВПВ, в розмірі 15 865,00 м3, розраховано вірно та у чіткій відповідності до положень Порядку №896 та Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №33 від 17.02.2004 р. (надалі - Галузеві ТНВПВ ВКГ).

Відповідно до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Як зазначається Відповідачем та Третьою особою, МКП ВУВКГ м. Херсона є суб'єктом природної монополії м. Херсона на ринку централізованого водопостачання та водовідведення, та здійснює діяльність з централізованого водопостачання на підставі ліцензії АК №199650.

МКП ВУВКГ м. Херсона направлено до Відповідача заяву №01/06-04/1137 від 28.05.2014 р. про встановлення тарифів Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсон» із додатками до неї.

11.07.2014 р. Відповідачем було прийнято Постанова №892 відповідно до якої, з 01.08.2014 р. МКП ВУВКГ м. Херсона встановлено тарифи в такому розмірі:

ьна централізоване водопостачання - 4,42 грн. на 1 куб. м. (без ПДВ);

ь на централізоване водовідведення - 4,69 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).

Вважаючи винесену Постанову №892 Відповідача протиправною Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (надалі - Закон №2479) органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. При цьому, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема: встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (п.3 ч.1 ст.5 Закону №2479).

В п.1 та п.2 ч.1 ст.6 Закону №2479 передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг: бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); розроблення і затвердження ліцензійних умов і порядку контролю за їх дотриманням.

В ст.1 Закону №2479 передбачено, що до тарифів на комунальні послуги відносяться тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб'єктів, які є виконавцями цих послуг.

Таким чином, суд приймає до уваги, що до повноважень Відповідача відноситься право затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг.

Водночас, механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, визначено в Порядку №869.

Порядок №869 застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у п.1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку таких тарифів (п.2 Порядку №869).

В п.10 Порядку №869 визначено, що формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Пунктом 11 Порядку №869 зазначено, що річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.

Як вбачається із матеріалів справи, Третьою особою одночасно із заявою №01/06-04/1137 від 28.05.2014 р. про встановлення тарифів МКП ВУВКГ м. Херсона до Відповідача було надано окремий додаток із розрахунком на водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона, зокрема: Річний план ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона на 2014 р. (12 місяців).

Так, відповідно до вказаного Річного плану ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона на 2014 р. (12 місяців) вбачається, що прогнозний розрахунок обсягу реалізації централізованого водопостачання та обсягу реалізації з централізованого водовідведення зроблено із фіксуванням фактичних даних за останні 5 років.

Як наслідок, в додатку 1 до Постанови №892 затверджено Структуру тарифу на централізоване водопостачання МКП ВУВКГ м. Херсона, в якому зафіксовано обсяг реалізації в розмірі 15 865,00 тис. м3, що відповідає даним, які зафіксовані в Річному плані ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона на 2014 р. (12 місяців). Аналогічно і в додатку 2 до Постанови №892 затверджено Структуру тарифу на централізоване водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона, в якому зафіксовано обсяг реалізації в розмірі 12 937,20 тис. м3, що відповідає даним, які зафіксовані в Річному плані ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона на 2014 р. (12 місяців).

Таким чином, в Структурі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона зафіксовані саме планові обсяги реалізації продукції.

Водночас, суд критично ставиться до посилання Позивача, що обсягу реалізації продукції, що визначені в Структурі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона, є тотожним ІТНВПВ, з огляду на наступне.

Так, в ст.40 Водного кодексу України передбачено, що для оцінки та забезпечення раціонального використання води у галузях економіки встановлюються технологічні нормативи використання води, а саме:

ь поточні технологічні нормативи використання води - для існуючого рівня технологій;

ь перспективні технологічні нормативи використання води - з урахуванням досягнень на рівні передових світових технологій.

В ст.1 Закону України «Про питну воду та водопостачання» передбачено, що технологічні нормативи використання питної води - максимально допустимий обсяг технологічних витрат води при її виробництві та транспортуванні, використанні на власні потреби підприємствами питного водопостачання та утриманні зон санітарної охорони.

Галузеві технологічні нормативи використання питної води підприємствами водопровідно-каналізаційного та порядок розрахунку Поточних індивідуальних ТНВПВ для конкретних підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (далі - підприємств ВКГ) установлюють Галузеві ТНВПВ ВКГ.

В п.1.3 Галузевих ТНВПВ ВКГ зазначено, що:

ьпоточний ІТНВПВ у водопровідному господарстві - максимально допустимий обсяг технологічних витрат води при підйомі, очищенні та транспортуванні 1000 куб. м (одиниці виміру) води на спорудах і мережами, які знаходяться на балансі або обслуговуються підприємством, втрат води при її транспортуванні і реалізації абонентам через дану систему питного водопостачання, витрат питної води на власні потреби працівників та на утримання території зон санітарної охорони (далі - ЗСО) і споруд в належному санітарному стані;

ь поточний ІТНВПВ у каналізаційному господарстві - максимально допустимий обсяг технологічних витрат води при транспортуванні, очищенні та випуску у водойми 1000 куб. м (одиниці виміру) стічних вод за допомогою даної системи каналізації, витрат питної води на власні потреби працівників та на утримання санітарно-захисних зон (далі - СЗЗ) об'єктів системи каналізації та їх устаткування в належному санітарному стані;

ьпоточний ІТНВПВ для підприємства ВКГ - сумарний обсяг поточних ІТНВПВ у водопровідному та каналізаційному господарствах даного підприємства ВКГ у кубічних метрах на рік, віднесений на планову подачу води у населений пункт у тисячах кубічних метрів на рік. Якщо підприємство забезпечує лише водопостачання або лише водовідведення у населеному пункті, загальний ІТНВПВ не визначають;

Таким чином, із вказаних визначень вбачається, що ІТНВПВ у водопровідному господарстві та у каналізаційному господарстві є саме граничними обсягами допустимих технологічних втрат (під час підйому води, її очищенні, транспортуванні, власні потреби працівників та утримання санітарних зон), за умови існуючого рівня технологій.

Водночас, відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №121 від 21.05.2013 р. «Про затвердження Поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питаної води для міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон» затверджено обсяг ІТНВПВ зафіксовано (з врахуванням ІТНВПВ в каналізаційному та водопровідному господарстві) на рівні 10 218,01 м3 на рік (товарна і нетоварна вода) та 396,55 м3 на 1000 м3 поданої питної води (товарна і нетоварна вода).

Отже, рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №121 від 21.05.2013 р. «Про затвердження Поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питаної води для міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсон» затверджено не обсяги споживання води споживачами, а саме нормативи граничних втрат води (товарної та нетоварної) МКП ВУВКГ м. Херсона під час своєї господарської діяльності (технологічні витрати на промивання свердловин, резервуарів, мереж, знезараження води, підживлення сальників насосів, витрати на господарські потреби працівників тощо) в таких обсягах: на рік - 10 218,01 м3; на 1000 м3 - 396,55 м3.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність посилання Позивача про тотожність понять обсягу реалізації продукції, що визначені в Структурі тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення МКП ВУВКГ м. Херсона, та ІТНВПВ.

Водночас, суд критично ставиться до посилання Позивача що тариф на водопостачання не може затверджуватись Відповідачем, оскільки МКП ВУВКГ м. Херсона постачає неякісну питну воду, а некондиційну воду.

Так, в листі ДУ «Інституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзаєва НАМН України» №21/6092 від 07.12.2012 р., на який посилається Позивач, не міститься жодного висновку про якість води, яка постачається МКП ВУВКГ м. Херсона населенню.

Крім того, слід вказати, що судом не встановлено положень Законі 24749 та Порядку №869, які б передбачали залежність тарифу від якості води, що постачається.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З врахуванням меж адміністративного позову Позивача, суд не досліджує обґрунтованість інших показників, які були включені до структури тарифу на центральне водовідведення та центральне водопостачання МКП ВУВКГ м. Херсона на 2014 р.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, спростовано доводи Позивачів та доведено правомірності своїх дій, а отже суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судові витрати Позивачу не повертаються.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін