Ухвала суду № 43094395, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14255/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд» до Депатаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій», за участю третіх осіб: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції сільського господарства м. Києва, прокуратури м. Києва про визнання протиправними дій та скасування припису, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі з всесезонним майданчиком з накриттям, літ. «А», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д, скасування приписів відповідача від 18.03.2014 року №402682, №1402683 та доручення №48/03-14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В суд надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, однак у ньому не вказано обставин, які підтверджують поважність причин неявки позивача в судове засідання.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії, приписи та доручення відповідача є правомірними, оскільки позивач всупереч численних вимог суду не надав проектно-технічної документації на розміщення споруди, чи здійснення будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д чи за адресою : м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 27.01.2014 року та 28.01.2014року TOB «Еко Капітал Буд» придбано частку нежитлової будівлі з всесезонним майданчиком з накриттям, літ. А, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д.

Судом першої інстанції встановлено, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д та тимчасова споруда за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30, являється одним і тим же об'єктом.

Інспектором Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМР (КМДА) було виявлено проведення монтажних робіт з метою встановлення тимчасової споруди за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30, без наявності відповідної дозвільної документації.

З огляду на те, що власників тимчасової споруди виявлено не було та відсутні документи правомірного розміщення тимчасових споруд 18.03.2014 року відповідачем винесено приписи №1402682 та №1402683, якими зобов'язано власника майна надати до 21.03.2014 року проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди та проведення будівельних робіт за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30, а в разі відсутності такої демонтувати споруду власними силами.

Враховуючи невиконання вимог приписів, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради 24.03.2014 року надано КП «Київблагоустрій» доручення № 48/03-14, яким зобов'язано невідкладно вжити заходи визначені приписами від 18.03.2014року №1402682 та №1402683 демонтувавши самовільно встановлені елементи благоустрою, а саме павільйон та будівельний майданчик розташовані за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

25-26 березня 2014 року працівниками КП «Київблагоустрій» виконано вимогу доручення, про що складено відповідні акти проведення демонтажу павільйону, а також акти опису майна.

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваних приписів і доручення та здійснення демонтажу встановленої споруди, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначені Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25.12.2008 року №1051/1051 (далі - Правила №1051).

Відповідно до п. 5.10, п. 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27.01.2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА від 12.12.2012 року № 1205, Департамент наділений повноваженнями на прийняття рішень про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою та має право надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема комунальним підприємствам.

Згідно з розділом І «Загальні положення» Правил №1051 тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Відповідно до п. 13.2.5 Правил №1051 малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм. Відповідною, оформленою в установленому порядку, дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів демонтажу належної позивачу споруди та актів опису мана, а також копії Технічного паспорту нежитлового приміщення в будинку 1 «Д» по вул. Німанській в м. Києві, така складалась з металоконструкцій та дошок. Дана споруда являла собою торговий павільйон з майданчиком, які на час прийняття спірних приписів перебували на стадії ремонту (реконструкції).

Зазначені обставини свідчить, що належна позивачу споруда складалась з полегшених збірних конструкцій, і хоча за призначенням являється нежитловою будівлею, не є нерозривно пов'язаною із земельною ділянкою на якій розташована.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем не надано проектно-технічної документації на розміщення будь-якої споруди, чи здійснення будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д чи за адресою : м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

Крім того, не надано документації на право володіння чи користування земельною ділянкою на перехресті вул. Німанська та бул. Дружби Народів, 30 в м. Києві.

Натомість, з листа Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) від 18.11.2014 року № 057026-12793 вбачається, що вказана земельна ділянка обліковується частково за комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло».

Разом з тим, з листа Департаменту Містобудування та архітектури, Київмістобудування, Київської міської ради (КМДА), від 18.10.2014 року №055-3610 вбачається, що жодному об'єкту нерухомості у місті Києві адреса «вулиця Німанська, будинок 1-Д» ніколи не погоджувалась та не присвоювалась.

Отже, обставини, які були встановлені у цій справі, свідчать, що демонтоване нежитлове приміщення та паркан є тимчасовими спорудами, які встановлені без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації.

Таким чином, оскаржений у цій справі припис та доручення є правомірним, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими.

З приводу зауважень позивача щодо неврахування судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови, наявного в матеріалах справи висновку експерта від 29.01.2014 року №07370, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, а підлягає оцінці в сукупності й взаємозв'язку з іншими доказами у справі.

Стаття 86 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, з наведеного вбачається, що саме на суд покладено обов'язок оцінки доказів у справі, в їх сукупності й взаємозв'язку.

За таких обставин, колегія суддів не вважає, наявний у матеріалах справи, висновок експерта від 29.01.2014 року, достатнім доказом для підтвердження доводів апелянта про неправомірність прийняття приписів і доручення та здійснення демонтажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Надані позивачем докази не підтверджують обставин, на які він посилається у позові та апеляційній скарзі.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі були предметом дослідження у суді першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд» до Депатаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій», за участю третіх осіб: Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції сільського господарства м. Києва, прокуратури м. Києва про визнання протиправними дій та скасування припису - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2014 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А.Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.