Ухвала суду № 4308740, 19.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10617/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                       19  лютого  2009 року                                                       м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника позивача – Шаровської І.О.,

представника Генеральної прокуратури України– Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя

та касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

на постановугосподарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року

та ухвалуЗапорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року

у справі№ 3/78/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій»

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління  Державного  казначейства  України у Запорізькій області,

за участюпрокурора Запорізької області,

про скасування податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Прибій» було заявлено позов до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення № 0000172303/0 від 17 жовтня 2006 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення – рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000172303/0 від 17 жовтня 2006 року.

Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Прибій» судові витрати – судовий збір в сумі 3, 40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року постанову господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить змінити постанову господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року в частині задоволених позовних вимог, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В касаційній скарзі ГУДК України у Запорізькій області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року в частині стягнення судових витрат – судового збору в розмір 3, 40 грн. з Державного бюджету, прийняти нове судове рішення, яким стягнути судовий збір – судові витрати з ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представника позивача та представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та ГУДК України у Запорізькій області задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Прибій» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період липень 2006 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 571/2302/22163435 від 11 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено, що в порушення підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Прибій» було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 24233, 00 грн.

17 жовтня 2006 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000172303/0, яким ТОВ «Прибій» зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 24233, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач заявив до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за липень 2006 року в розмірі 24233, 00 грн. відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 рок № 213).

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 вищезазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому аналіз цих норм свідчить про те, що у першому періоді, в якому платник податку має від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, він не має право на відшкодування цієї суми і ця сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У випадку, якщо в наступному місяці у позивача зберігається від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, в Законі чітко передбачено, що при визначенні значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, до складу податкового періоду включається не лише сума податкового періоду цього періоду, а також сума від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання попереднього податкового періоду та сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду, якщо ця сума не була врахована у зменшення суми податкового боргу з цього податку.

Крім того, залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Ці положення Закону знайшли своє відображення також в формі податкової декларації з податку на додану вартість та в Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 рок № 213).

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість позивача за червень 2006 року сума податкового кредитку позивача за червень складає 27595, 00 грн. (рядок 17), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду складає 97647, 00 грн. (рядок 23).

Таким чином, різниця між сумою податкового зобов’язання за червень 2006 року (рядок 9) та сумою податкового кредиту за червень 2006 року (рядок 17 + рядок 23) мала від’ємне значення (36667, 00 грн. – (27595, 00 грн. + 97647, 00 грн.) = - 88575, 00 грн.

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання за червень 2006 року та сумою податкового кредиту за червень 2006 року згідно вимог Закону було зараховано до податкового кредиту за липень 2006 року (рядок 23 декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року).

У липні 2006 року від’ємнезначення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього періоду збереглось.

Сума податку на додану вартість, яка була фактично сплачена у червні 2006 року постачальникам, складає 24233, 00 грн.

Отже, позивач мав право заявити до бюджетного відшкодування за липень 2006 року суму податку на додану вартість в розмір 24233, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваного рішення та прийняли законні та обґрунтовані рішення.

При цьому колегія суддів відхиляє послання третьої особи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розподілі судових витрати, оскільки суд першої інстанції присуджуючи з Державного бюджету України на користь ТОВ «Прибій» судовий збір в сумі 3, 40 грн. вірно виходив з положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та касаційна скарга Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області підлягають залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Запоріжжя та касаційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 19 лютого 2007 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                                Головуючий: ______ Л.І. Бившева

                                Судді:              ______ О.В. Карась

                                                          ______ Н.Є. Маринчак

                                                         ______ М.О. Федоров

                                                         ______ Т.М. Шипуліна