Ухвала суду № 4308737, 28.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року                                                                               № К-10483/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

Федорова М.О.                                                                                        

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року

та постановугосподарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 року

у справі№ 2-27/17666-2006А господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомДжанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства

доДжанкойської об’єднаної державної податкової інспекції

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від            19.12.2006  року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року, задоволено позовні вимоги Джанкойського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства та скасовано податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ від 10.07.2006 року                       № 0002571830/0/1562/15-3; від 10.07.2006 року № 0002561830/0/1561/15-3; від 10.07.2006 року № 0002551830/0/1560/15-3 за затримку на 29, 67, 312 календарних днів граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевіряємий період.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Джанкойська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. 

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи  з таких підстав.

Судами встановлено, що 06.07.2006 року Джанкойською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку з питань оплати Джанкойським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 21.11.2004 року по               21.03.2006 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1405/15-3/03348100. Встановлено порушення з боку позивача вимог підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), а саме, затримкана 29, 67, 312 календарних днів граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за перевіряємий період. Відповідальність за вказане порушення передбачена підпунктом 17.1.7 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2006 року № 0002571830/0/1562/15-3; від 10.07.2006 року                      № 0002561830/0/1561/15-3; від 10.07.2006 року № 0002551830/0/1560/15-3 на загальну суму 6360 гривень 93 копійки.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, він зобов’язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку узгодженої суми податкового зобов’язання  - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу (підпункт 17.1.7 пункт 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ).

 В ході розгляду справи, судами попередніх інстанцій були досліджені особові рахунки по розрахунках штрафних санкцій і платіжні доручення, а також розшифровки сум штрафних санкцій по спірних податкових повідомленнях-рішеннях із зазначенням номеру, дати, суми платежу, призначенням платежу та встановлено, що в багатьох випадках відповідач, ігноруючи призначення платежу, вказане в платіжних дорученнях, зараховував суми збору за забруднення навколишнього природного середовищане в рахунок поточних платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Податкова інспекція вважає, що зарахування коштів, сплачених за поточними податковими зобов’язаннями, на погашення податкового боргу, що виник раніше, було зроблено правомірно у відповідності до вимог пункту 7.7 статті 7 Закону                № 2181-ІІІ.

Однак суди попередніх інстанцій, проаналізувавши норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні», дійшли до обґрунтованого висновку, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно, без

згоди платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА України  № 37 від 12.05.1994 р. (чинної на час сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов’язань), облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.

При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту «Призначення платежу» на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи (п. 5.3 даної Інструкції).

Наведене вище дає підстави колегії суддів погодитись з висновком судів, що відповідачем безпідставно не враховувалось призначення платежів, визначене позивачем у платіжних документах та неправомірно перераховувались кошти, сплачені позивачем, на погашення заборгованості, яка виникла раніше. А відтак факт несвоєчасності сплати позивачем сум узгоджених податкових зобов’язань є недоведеним, а нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків їх сплати на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ - необґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                                      Рибченко А.О.

Судді                                                                                    Брайко А.І.

                                    Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.