Ухвала суду № 4308427, 24.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-10041/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                             Маринчак Н.Є.

                                        Пилипчук Н.Г.

                                        Сергейчука О.А.

                                        Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.           

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2007

у справі№А38/348-06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Інвест»

доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                                         

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області  від 12.12.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2007, позов ТОВ «Бізнес-Інвест»  задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №0001722200/0 від 24.05.2006, №0001722200/1 від 19.06.2006, №0001722200/2 від 25.07.2006, №0001722200/3 від 03.10.2006 про визначення суми  податкового зобов’язання з податку на прибуток фінансових установ у розмірі 738808,65 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову у позові, з підстав порушення норм матеріального  права.

Позивач  у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення – без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведено  виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства  за період з 01.10.2003 по 30.09.2005, за результатами якої складено акт №930/220/20301755 від 12.05.2006.

Перевіркою встановлено, що станом на 01.10.2003 у позивача згідно оборотно-сальдової відомості за IV  квартал 2003 року на балансовому рахунку 362 «розрахунки з іноземними покупцями» обліковується дебіторська заборгованість у сумі 3969557,34 грн. (що дорівнює 744240 дол. США), що виникла за договором купівлі-продажу цінних паперів від 24.06.2003  № К-192, Т-541 укладеним позивачем з  нерезидентом Verblud Trades & Consultants Limited щодо реалізації простих цінних акцій емітента ВАТ «Укртелекомунікація» в кількості 700000 шт., вартістю 1,0632 дол.США за одну штуку, загальною вартістю 744240 дол.США.

Додатковою угодою від 23.10.2003  до договору купівлі-продажу цінних паперів від 24.06.2003  змінено умови договору, визначивши загальну вартість  акцій за договором в розмірі 197740 дол. США.

Така операція по знеціненню простих іменних акцій емітента ВАТ «Укртелекомунікація» була відображена позивачем у жовтні 2003 року у бухгалтерському обліку умовно в доларовому еквіваленті у складі доходів   у сумі 197740 дол. США, а в складі витрат у  сумі 744240,00 дол.США. Результат від знецінення акцій у гривневому еквіваленті на час перевірки не знайшов відображення у бухгалтерському обліку та звітності про прибутки та збитки позивача.

В окремому податковому обліку операцій з торгівлі цінним паперами ця операція відображена у складі доходів у сумі 1054290,36 грн. (197740 дол. США) та у складі витрат у сумі 3969031,92 грн. (744241 дол. США), у зв’язку з чим відповідач дійшов висновку, що  внаслідок знецінення акцій позивачем значно завищені витрати окремого податкового обліку, що призвело до безпідставного збільшення збитків від операцій з акціями в сумі 2914741,56 грн.

На підставі акту перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення №0001722200/0 від 24.05.2006, яким визначено зобов’язання  за платежем податок на прибуток фінансових установу в розмірі 738808,65 грн., де 492539,10 грн. – основний платіж  та 246269,55 грн. - штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв’язку з  підписанням додаткової угоди  від 23.10.2003 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 24.06.2003 №К-192-03, Т-541 змінено ціну договору та встановлено її у розмірі 197740 дол.США (1054290,36 грн.), що обумовило проведення позивачем коригування доходів і витрат.

Оскільки, порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами визначається п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яка  є спеціальною нормою щодо даного виду операцій,  та передбачає можливість у разі перевищення у платника витрат на доходами, отриманими (нарахованими) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом того ж звітного періоду, перенесення від'ємного фінансового результату на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону, однак не встановлює порядку коригування доходів і витрат в окремому податковому обліку операцій з цінними паперами у разі зміни суми компенсації вартості цінних паперів, позивачем правильно застосовано загальні  вимоги щодо порядку відображення в податковому обліку зміни вартості товарів, передбачені п.5.10 ст.5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Невідображення в бухгалтерському обліку  зміни вартості цінних паперів в гривневому еквіваленті не може бути підставою для перенесення даної помилки в податковий облік, який ґрунтується на даних первинних документів, дана операція  з продажу цінних паперів у податковому обліку позивачем відображена правильно,  порушень щодо ведення податкового обліку відповідачем в акті перевірки не виявлено.

  Враховуючи, що допущена в бухгалтерському обліку помилка не призвела до заниження або завищення   податкових зобов’язань у деклараціях з податку на прибуток позивача, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових  підстав для визначення позивачу суми податкового зобов’язання, є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2007  - без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                          Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                    Н.Є.Маринчак

                                                                                                               Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   О.А.Сергейчук

                                                                                                              О.І.Степашко