Ухвала суду № 4308426, 17.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10022/08

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

17 лютого 2009 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Гусєва К.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 03.02.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у м. Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2006

у справі №А27/147

за позовом                           ПП «Ібрис»

до                                           ДПІ у м. Дніпродзержинську

за участю прокурора       Дніпропетровської області

про                                        визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.05 у справі № А27/147 позов приватного підприємства "Ібріс", з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, задоволено: податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 04.04.2005 №0001452301/0/8251 і №0001462301/0/8252, від 15.06.2005 №0001452301/1/6611/23-108 і №0001462301/1/6612/23-108 та від 19.08.2005 №0001462301/2/30887 і №0001452301/2/30886 визнані протиправними та скасовано.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 у справі №А27/147, частково скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області та викладено абзац перший та другий постанови в такій редакції: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 04.04.2005 №0001452301/0/8251, від 15.06.2005 №0001452301/1/6611/23-108, від 19.08.2005 №0001452301/2/30886 та податкові повідомлення-рішення від 04.04.2005 №0001462301/0/8252, від 15.06.2005 №0001462301/1/66112/23-108, від 19.08.2005 №0001462301/2/30887 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1886136грн.55коп.; у тому числі, основний платіж 1 257 424грн. 63коп., штрафні (фінансові) санкції - 628712грн. 32коп.; в решті у позові відмовити. В решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.04.2005 ДПІ у м.Дніпродзержинську прийняті податкові повідомлення-рішення №0001452301/0/8251, яким визначено суму податкового зобов'язання підприємства з податку на прибуток в розмірі 2 917 410грн, в тому числі 1 571 700грн. - основний платіж, 1345710грн. - штрафні санкції, №0001462301/0/8252, яким визначено податкове зобов'язання ПП "Ібріс" з податку на додану вартість в розмірі 2430069грн., у тому числі, 1 362 046грн. - основний платіж, 681 023грн - штрафні санкції.

За результатами розгляду скарг підприємства в процесі апеляційного узгодження податкових зобов'язань, вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін та ДПІ у м. Дніпродзержинську прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.06.2005 №0001452301/1/6611/23-108 і №0001462301/1/6612/23-108 та від 19.08.2005 №0001462301/2/30887 і №0001452301/2/30886.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту№85/23-108/32815735 від 31.03.2005, складеного за результатами планової документальної перевірки дотримання ПП "Ібріс" вимог податкового та валютного законодавства за період з 22.03.2004 по 01.01.2005.

Даною перевіркою встановлено, що в порушення абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.8 Правил продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27.05.1996р. №294 та наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю" від 29.12.1995р. №488/346 підприємством віднесено до валових витрат 6287.1грн. без підтверджуючих документів - товарно-транспортних накладних, які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за угодою №05-05/01 від 05.05.2004, укладеною з ПП "Лани Придніпров'я" .

Виявлене порушення призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1571700грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 1 345 710грн.

Актом перевірки зафіксовано і порушення підприємством п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1 257 424,63 грн. за наслідками господарської операції з ПП "Лани Придніпров’я" по поставці ячменя. Дана операція визначена перевіряючими як безтоварна з посиланням також на відсутність товарно-транспортних накладних.

Встановлені обставини явились підставою для донарахування підприємству податку на додану вартість в сумі 1 257 424,63 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 628712,32грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду другої інстанції, щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2004 між ПП "Лани Придніпров’я" (продавець) та ПП "Ібріс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №05-05/01. Відповідно до п.п.1.1. п.1 договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (товар) згідно з рахунками або специфікаціями, які додаються до договору і є його невід'ємними частинами. Також сторонами були підписані специфікації №1 від 05.05.2004 на поставку 2000тн. ячменя на суму 2 112 000грн. №2 від 01.06.2004 (2 200тн на 2 323 200грн.) і №3 від 01.07.2004 (3 200тн. на суму 3 379200 грн.).

Факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних №28/05 від 28.05.2004 (1 897.523тн на 2 003 784грн.) №30/06 від 30.06.2004 (2 118.504тн на 2 237 139,79грн.) і №31/07 від 31.07.2004 (З 128.423тн на 3303624нпе.)

ПП "Лани Придніпров’я" були виписані відповідні податкові накладні №28/05 від 20.05.2004р. №30/06 від 30.06.2004р. і 31/07 від 31.07.2004р. Відповідно до акту перевірки від 31.03.2005р. №85/23-108/32815735 підприємством здійснювались передплати за ячмінь.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі-валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Зазначені норми, а також матеріали справи свідчать, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит по операції з ПП "Лани Придніпров'я".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що наданих підприємством документів цілком достатньо для відображення результатів проведення господарської операції з ПП "Лани Придніпров'я" в його податковому і бухгалтерському обліку та відповідно про правомірність віднесення ним до складу валових витрат вартості отриманого ячменя.

Вірними є також і висновки судів про безпідставність посилань податкової інспекції на наказ Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобілю" від 29.12.95р. №488/346.

П.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що у разі, коли платник придбає товари, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням. відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Внаслідок правомірності формування підприємством валових витрат по операціях з ПП "Лани Придніпров'я" судами правомірно визнано і включення останнім до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 1257424,67грн

З огляду на зазначене, враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про те, що суд апеляційної інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у м. Дніпродзержинську задоволенню не підлягає, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 у справі №А27/147 – залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинськузалишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2006у справі №А27/147 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар