Рішення № 43078743, 03.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3077/14 Головуючий у І інстанції Телепенько А. Д.Провадження № 22-ц/780/1314/15 Доповідач у 2 інстанції КасьяненкоКатегорія 42 03.03.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Бобку О.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства «АТП-13209» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що у господарському віданні товариства знаходиться гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі ордеру, виданого дирекцією ПАТ «Броварське АТП-13209», ОСОБА_1 надана для проживання кімната № 32, що знаходиться за вищевказаною адресою. У цій кімнаті ОСОБА_1 та її малолітня дочка ОСОБА_2 зареєстровані, але жодного дня не проживали і не проживають понад шість місяців без поважних причин. Протягом певного часу відповідачка здавала свою кімнату у піднайом іншим громадянам, а саме: до жовтня 2012 року - ОСОБА_3, який не працював на підприємстві, а протягом 2012-2013 років - мешканцю цього ж гуртожитку - ОСОБА_4

Згідно із актом обстеження житлових умов від 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 у кімнаті гуртожитку № 32 не проживає, використовує надане їй жиле приміщення не за призначенням. Перешкод у користуванні кімнатою № 32 ПАТ «Броварське АТП-13209» ОСОБА_1 не чинило. Добровільно вирішити питання щодо звільнення кімнати у гуртожитку неможливо.

Просив визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кімнатою № 32 у гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 рокупозов задоволено.

Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов суд І інстанції виходив з того, що відповідачка за кошти здавала жилу площу кімнати № 32 у гуртожитку у піднайом іншим особам та була відсутньою у цьому ж приміщенні понад шість місяців без поважних причин.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

По справі встановлено, що 01.02.2010 року відповідачці разом з малолітньою донькою- ОСОБА_2 видано ордер № 18 на кімнату АДРЕСА_1 м. Бровари Київської області , який знаходиться у господарському віданні ПАТ «Броварське АТП-13209»,вказані обставини стверджуються матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору-судом.

Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст.ст. 6,127 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватись для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06. 1986 року № 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки , яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок користування гуртожитком, зокрема, можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян. / п.13 Примірного положення/.

На підставі ч.8, ст. 8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею гуртожитку з правовідносинами , що регулюються загальними правилами ст.ст. 71,72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутністю особи права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа.

Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному,повному,об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч.3, ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Броварського міськрайсуду від 18.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Броварське АТП-13209», ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним, яке набрало законної сили, встановлено, що з моменту видачі ордеру відповідачка постійно проживає в кімнаті №32 з донькою, регулярно сплачує кошти за проживання в гуртожитку , про що свідчать квитанції у справі про сплату за гуртожиток за весь період проживання, проводиться поточний ремонт у спірній кімнаті , що підтверджується актами обстеження житлових умов від 27.05.2014 року; 9.09.09.2014 року та від 06.10.2014 року, складених депутатом Броварської міськради Іваненком О.В. та підписаними мешканцями цього гуртожитку, звітом попереднього коменданта про зареєстрованих і фактично проживаючих осіб.

За таких обставин правових підстав вважати, що ОСОБА_1 втратила право користування спірною квартирою у зв»язку з непроживанням в ній понад шість місяців без поважних причин у суду немає.

Відповідно до п.3 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду І інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог не ґрунтуються на матеріалах справи, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими , є недоведеними, а тому рішення суду не може бути залишеним без змін та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позові.

Керуючись ст.,ст. 309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2014 рокускасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АТП-13209» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщеннямвідмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: