Рішення № 43076329, 10.03.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2015 р.

Справа № 902/1792/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В.В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

прокурор : Федчук С.М. - згідно посвідчення;

позивача : Клімішина О.М. - згідно довіреності;

відповідача : Колісник О.Ф. - згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Заступника прокурора Вінницької області (вул. Володарського, 33, м. Вінниця, 21021) в інтересах держави - територіальної громади міста Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600 - річчя, 13, м. Вінниця, 21100) до:Публічного акціонерного товариства "Автобусний парк" (вул. Стеценка, 75 А, м. Вінниця, 21100) про стягнення 87324,39 грн., з яких: 34 770, 09 грн. - борг за надані послуги з теплопостачання за період з березня 2014 р. по листопад 2014 р., 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 34 770, 09 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р. згідно договору № 5764 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 03.03.2010 р., від 01.09.2014 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві № 07 від 26.01.2015 р. на позовну заяву зазначив, що ПАТ "Автобусний парк" усіма можливими способами намагається скоротити свої витрати і робить усе для того, щоб розрахуватись із заборгованістю перед позивачем. Відповідач вважає, що зазначені у позовній заяві штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора і якщо суд задовольнить заявлені штрафні санкції, це може призвести до ще більш важкого становища товариства, тому просить суд взяти до уваги майновий стан ПАТ "Автобусний парк". Відповідач у відзиві зазначає, що не згоден із нарахуванням пені, так, як згідно його розрахунку сума пені за період прострочення становить 3731, 52 грн. Також відповідач просить суд зменшити суму позовних вимог з урахуванням здійснених оплат, а також зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до розрахунку відповідача.

Представник позивача в поясненнях від 17.02.2015 р., поданих із супровідним листом № 02/279/1 від 17.02.2015 р. зазначив, що ст.534 ЦК України передбачена черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням, а саме, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. 3 березня 2010 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» і ПАТ «Автобусний парк» було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за №5764, який надалі 01.09.2014р. був викладений сторонами у новій редакції. Відповідно п.6.7 даного договору визначено, що за наявності заборгованості у Споживача за цим договором, Постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості з урахуванням черговості визначеної ст.534 ЦК України. Також звертає увагу суду на той факт, що відповідач у більшості платіжних документів не зазначав призначення платежу, а в решті платіжних документах зазначено, що це «плата за теплопостачання згідно договору №5764 від 03.03.2010р.». Таким чином, враховуючи вимоги ст.534 ЦК України, які повністю відповідають п.6.7. укладених договорів між сторонами, КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» першочергово погашало пеню згідно рішення суду від 27.05.2014р. по справі №902/519/14, надалі основний борг, 3% річних, інфляційні втрати за теплопостачання згідно вищезгаданого рішення суду, а потім борг за спожиту теплову енергію, який утворився після ухвалення рішення суду від 27.05.2014р. (в порядку календарної черговості виникнення боргу). В свою чергу, 17 лютого 2015р. між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та ПАТ «Автобусний парк» був підписаний акт звірки розрахунків станом на 16.02.2015р., яки підтверджує розподіл коштів згідно п.6.7 Договорів та статті 534 ЦК України, а саме, 16.07.2014р. на рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 50 000,00 грн. Як вбачається з банківської виписки від 16.07.2014р., у даному платіжному документі призначення платежу не зазначено, тому позивач розподілив дані кошти наступним чином:

- 28 347,84 грн. - оплата зарахована в погашення інфляційних втрат, 3% річних та пені згідно рішення господарського суду Вінницької області від 27.05.2014р. по справі №902/519/14;

- 21 652,16 грн. - оплата зарахована в погашення боргу згідно рішення господарського суду Вінницької області від 27.05.2014р. по справі №902/519/14.

18.02.2015 р. від представника позивача до суду надійшла заява № 02/281/1 від 17.02.2015 р. про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 34 770, 09 грн., оскільки сума боргу була сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді та в зв"язку з відсутністю спору між сторонами про стягнення основної заборгованості. Вказана заява мотивована тим, що відповідачем станом на 16.02.2015 р. було сплачено 49 232, 21 грн. в рахунок оплати боргу за спожиту теплову енергію згідно договору купівлі- продажу теплової енергії в гарячій воді № 5766 від 09.12.2011 р., а саме: 14 462, 12 грн. - оплата залишку боргу згідно рішення господарського суду Вінницької області від 27.05.2014 р. по справі № 902/519/14 та 34 770, 09 грн. - оплата боргу за період з 03.2014 р. по 11.2014 р.

Прокурор в судовому засіданні проти вказаної заяви не заперечив.

Представник відповідача в судовому засіданні також проти вказаної заяви не заперечив.

Заява представника позивача № 02/281/1 від 17.02.2015 р. про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 34 770, 09 грн., не суперечить матеріалам справи та законодавству, а тому судом задоволена.

Судом ухвалено про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 34 770, 09 грн., на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Представник позивача, прокурор в судовому засіданні підтримали решту позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав решту позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, прокурора, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, прийшов до висновку про зменшення пені із суми 34 770, 09 грн. до 17 385, 04 грн. на підставі ст. 83 ГПК України та що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, підлягають частковому задоволенню в сумі 35 169, 25 грн., з яких: 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 17 385, 04 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

03.03.2010р. між позивачем-КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (в договорі - "Постачальник") та відповідачем - ПАТ "Автобусний парк" (в договорі - "Споживач") було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5764.

За цим договором постачальник бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Температурний графік теплової мережі є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону.

Відповідно до п.6.2., п.6.3. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.6.4. договору сторони передбачили, що розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.6.5., п.6.6. договору по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору. у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Відповідно до п. 6.7. договору за наявності боргу у споживача за теплову енергію постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача у черговості визначеній ст. 534 ЦК України.

В п.п. 7.1., 7.3.4. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором. Несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу менш ніж на 1 календарний місяць, постачальник може не застосовувати цю санкцію, при наявності гарантійного листа споживача з зазначенням дати проведення розрахунку.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2011 року. В частині розрахунків договір діє до повного їх проведення (п.10.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення, не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4. договору).

В додатку № 1 до договору сторони визначили обсяги постачання теплової енергії споживачу (а.с.27).

В додатку № 4 до договору сторони зафіксували тарифи на теплову енергію станом на день підписання цього додатку (а.с.30).

01.09.2014 р. договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5764 сторонами був викладений в новій редакції.

За цим договором постачальник бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Температурний графік теплової мережі є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону.

Відповідно до п.6.2., п.6.3. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

В п.6.4. договору сторони передбачили, що розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.6.5., п.6.6. договору по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору. у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Відповідно п.6.7 даного договору визначено, що в платіжних дорученнях Споживач повинен обов"язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Споживача за цим договором, Постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості з урахуванням черговості визначеної ст.534 ЦК України.

В п.п. 7.1., 7.3.4. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань за цим договором. Несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу менш ніж на 1 календарний місяць, постачальник може не застосовувати цю санкцію, при наявності гарантійного листа споживача з зазначенням дати проведення розрахунку.

Цей договір набуває чинності з 01 вересня 2014 р. та діє до 31 грудня 2011 року. В частині розрахунків договір діє до повного їх проведення (п.11.1. договору).

В додатку № 1 до договору сторони визначили обсяги постачання теплової енергії споживачу (а.с.34).

В додатку № 4 до договору сторони зафіксували тарифи на теплову енергію станом на день підписання цього додатку (а.с.37).

Позивач на виконання умов договору за період з березня 2014 р. по листопад 2014 р. відповідачу в приміщення по вул. Стеценка, 75А, у м. Вінниці поставив теплової енергії на загальну суму 34 770, 09 грн. (у т.ч.34 770, 09 грн. - приєднане теплове навантаження), що стверджується актами здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2014 р., 30.04.2014 р., 31.05.2014 р., 30.06.2014 р., 31.07.2014 р., 31.08.2014 р., 30.09.2014 р., 31.10.2014 р., 30.11.2014 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату, що стверджується копіями реєстрів отриманих рахунків (а.с.60-77).

До подачі позову до суду за відповідачем рахувався борг в сумі 34 770, 09 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Після подачі позову до суду відповідач сплатив суму боргу в повному обсязі - 34 770, 09 грн., що стверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями.

Ухвалою від 10.03.2015 р. припинено провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 34 770, 09 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, незважаючи на те, що договір називається купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, між сторонами фактично виникли правовідносини з надання комунальних послуг з теплопостачання, які регулюються Законами України "Про теплопостачання", "Про житлово - комунальні послуги", "Про державне регулювання в сфері комунальних послуг", Постановою КМ України від 20.05.2009 р. № 529, якою затверджено типовий перелік послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, серед яких вказано гаряче водопостачання та теплопостачання.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд розглянув вимогу позивача про стягнення 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 34 770, 09 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р. і прийшов до висновку про зменшення пені із суми 34 770, 09 грн. до 17 385, 04 грн., на підставі ст. 83 ГПК України та що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 35 169, 25 грн., з яких: 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 17 385, 04 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р.

Згідно п. 7.3.4. договору несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу менш ніж на 1 календарний місяць, постачальник може не застосовувати цю санкцію, при наявності гарантійного листа споживача з зазначенням дати проведення розрахунку.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р., суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, 3 % річних, пені є правомірними, оскільки відповідають умовам договору та чинного законодавства.

Беручи до уваги ступінь виконання відповідачем грошових зобов"язань, і те, що пред"явлена до стягнення пеня надмірно велика, суд на підставі п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13, ч.3 ст.16, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, прийшов до висновку про зменшення пені підлягаючої до стягнення на 50%, із суми 34 770, 09 грн. 90 коп. до суми 17 385, 04 грн.

Так, згідно п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13, ч.3 ст.16, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність, розумність. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи у разі порушення нею положень частин другої - п"ятої статті 13 ЦК України. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони що порушила зобов"язання.

Розрахунок пені відповідача викладений у відзиві № 7 від 26.01.2015 р. судом до уваги не береться з огляду на наступне. З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, незважаючи на те, що договір називається купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, між сторонами фактично виникли правовідносини з надання комунальних послуг з теплопостачання, які регулюються Законами України "Про теплопостачання", "Про житлово - комунальні послуги", "Про державне регулювання в сфері комунальних послуг", Постановою КМ України від 20.05.2009 р. № 529, якою затверджено типовий перелік послуг з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, серед яких вказано гаряче водопостачання та теплопостачання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Названий Закон є спеціальним Законом, тому Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" не може застосовуватися при вирішенні даного спору.

Окрім того, суд взявши до уваги ступінь виконання відповідачем грошових зобов"язань, і те, що пред"явлена до стягнення пеня надмірно велика, на підставі п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.13, ч.3 ст.16, ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшив підлягаючу до стягнення пеню на 50%, із суми 34 770, 09 грн. 90 коп. до суми 17 385, 04 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача та про задоволення позову в сумі 35 169, 25 грн., з яких: 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 17 385, 04 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р.

Судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача до Державного бюджету.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 80, п.3 ч.1 ст.83, ст. 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 35 169, 25 грн., з яких: 15 515, 26 грн. - інфляційні втрати за період 30.04.2014 р. - 30.11.2014 р., 2268, 95 грн. - 3% річних за період 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р., 17 385, 04 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки за період з 10.04.2014 р. по 12.12.2014 р.

2. Судові витрати на судовий збір в сумі 1827, 00 грн. покласти на відповідача.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Автобусний парк", код ЄДРПОУ 05521844 (вул. Стеценка, 75 А, м. Вінниця, 21100) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", код ЄДРПОУ 33126849 (вул.600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100) 15 515, 26 грн. - інфляційних втрат, 2268, 95 грн. - 3% річних, 17 385, 04 грн. - пені. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Автобусний парк", код ЄДРПОУ 05521844 (вул. Стеценка, 75 А, м. Вінниця, 21100) в дохід Державного бюджету 1827,00 грн. судового збору. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10.03.2015 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 13.03.2015 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи