Постанова № 43075332, 05.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

05 березня 2015 р. Справа № 802/289/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Вінниці адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куницьке"

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куницьке" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії за списком №2 в розмірі 11568,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Окремо зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідача повідомлено належним чином про судові засідання, його неявка за вказаних обставин не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, СТОВ "Куницьке" зареєстроване Крижопільською районною державною адміністрацією 18.02.2000 року та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Крижопільському районі з 13.03.2000 року і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6, 7).

За відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-грудень 2014 року в загальній сумі 11568,80 грн.

Заявлена сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, підтверджується наявними у справі розрахунками заборгованості по фактичних витратах на виплату пільгових пенсій, довідками фактично виплаченої пенсії, картками особового рахунку (а.с. 8-10, 11-12, 13-14).

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), та п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам на 1 рік працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов’язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до управління Пенсійного фонду України у Крижопільському районі в розмірі 11568,80 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Куницьке" (Крижопільський район, с. Куниче, вул. Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 30803340) на користь управління Пенсійного фонду України в Крижопілському районі Вінницької області ( смт. Крижопіль, вул. К Маркса, 41; код ЄДРПОУ 20096775, р/р 37193104000209) заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-грудень 2014 і станом на 01.01.15 в сумі 11568,80 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.