Ухвала суду № 43075175, 03.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 р.Справа № 2а-9062/10/1870Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 2а-9062/10/1870 за позовом Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

23 листопада 2010 року Глухівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - позивач, Глухівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2.), в якому просила стягнути податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1983 грн. 38 коп.

18 січня 2011 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості в сумі 1983,38 грн. - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) податковий борг з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1983,38 грн. до місцевого бюджету м. Глухів: одержувач - місцевий бюджет м. Глухів, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23635209, рахунок № 333213845700007, код бюджетної класифікації 11011300.

15 листопада 2011 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року по справі №2а-9062/10/1870 - залишено без змін.

26 листопада 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 року по справі №2а-9062/10/1870 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення судами вимог процесуального законодавства щодо з'ясування всіх обставин справи, а саме: залишено поза увагою та не з'ясовано обставин щодо виникнення податкового боргу, заявленого до стягнення, а також залишено поза увагою, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не містить вимог щодо визначення бази оподаткування під час продажу рухомого майна не нижче оціночної вартості такого майна.

12 січня 2015 року постановою Сумського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 1983 грн. 38 коп. - відмовлено.

Глухівська ОДПІ, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити. Вважає, що сума грошового зобов'язання ОСОБА_2 по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1910,00 грн. є узгодженим податковим боргом відповідно до норм п.1.2 ст.1, п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який підлягає сплаті. Оскільки відповідачем зазначена сума боргу не погашена, наявні всі підстави для її стягнення в судовому порядку з урахуванням в тому числі і пені в розмірі 73 грн. 38 коп.

ОСОБА_2 у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін. Обґрунтовуючи заявлені вимоги вказує, що спірна сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є неузгодженою, про існування такої заборгованості відповідачу стало відомо лише 16 січня 2012 року при отриманні виклику державного виконавця.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2010 року працівниками Глухівської МДПІ (правонаступником якої є позивач) була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання податкового законодавства за період з 18.06.2009 року по 19.05.2010 року.

19 травня 2010 року за результатом проведеної перевірки складено акт №534/17/НОМЕР_1, яким встановлено порушення відповідачем пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, п. 12.1. ст. 12, пп. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 № 889-ІV (в редакції чинною на момент виникнення податкової заборгованості), а саме фізична особа не сплатила податок з доходів фізичних осіб в розмірі 1910,00 грн. (а.с.10-11).

28 травня 2010 року на підставі акту перевірки №534/17/НОМЕР_1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0033811721/0 (а.с. 7), яким ОСОБА_2 було визначено суму грошового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна у розмірі 1910,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" не містить вимог щодо визначення бази оподаткування під час продажу рухомого майна не нижче оціночної вартості такого майна, тому у відповідача відсутнє податкове зобов'язання по сплаті до бюджету визначеного податковим органом податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна у сумі 1910,00 грн. та нарахованої пені в розмірі 73 грн. 38 коп.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 4.2.1 та підпункту "б" 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 21 грудня 2000 року N 2181-III, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2181-ІІІ), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб було визначено ОСОБА_2 у розмірі 1910,00 грн. за результатом проведеної документальної невиїзної перевірки, оформленої Актом від 19.05.2010 року №534/17/НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Відповідно до пп."ж" п.1.3 ст. 1 Закон №2181-ІІІ дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Пунктом 1.18. статті 1 Закону №2181-ІІІ визначено, що рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема відносяться транспортні засоби.

Згідно пп.8.2.1 п.8.2. ст.8 Закону № 2181-ІІІ платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

За приписами п.12.1 ст.12 Закону №2181-ІІІ дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 даного Закону, тобто 15 % від об'єкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у 2009 році на підставі біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу від 18.06.2009р., посвідченого завідуючим відділом реєстрації № 6 Київської товарної біржі "Союзавто" у м.Глухів Сумської області продав один автомобіль марки ВАЗ 2107 за 100 грн. та сплатив податок на дохід з фізичної особи 15% в розмірі 15 грн., про що вказано в п.2 біржового контракту (а.с.50, 51).

Згідно довідки Глухівського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи при УДАІ УМВС України в Сумській області від 07.04.2011 року №942 станом на 07.04.2011року згідно облікових даних Глухівського відділення РЕР протягом 2009 року, а саме 18.06.2009р. було знято для реалізації з обліку один транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 2107, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.52).

ОСОБА_2, працюючи в 2009 році у Глухівській митниці, як державний службовець, в 2010 році подавав декларацію про доходи, отримані в 2009році, як це передбачено ст.13 Законом України "Про державну службу", де зазначив всі доходи, які отримав в 2009 році, в т.ч. і в результаті продажу автомобіля (а.с.53).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми нарахованого податковим органом грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1910,00 грн. та пені у розмірі 73 грн. 38 коп.

Доводи заявника у апеляційній скарзі про те, що сума грошового зобов'язання ОСОБА_2 по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1910,00 грн. є узгодженим податковим боргом відповідно до норм п.1.2 ст.1, п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який підлягає сплаті разом із нарахованою сумою пені, висновків суду не спростовують.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статті 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Для правильного вирішення питання щодо стягнення податкового боргу необхідним є встановлення факту щодо наявності або відсутності такого боргу підтвердженого належними доказами.

Як на підставу своїх вимог, податковий орган посилається на те, що податковий борг виник згідно податкового повідомлення-рішення від 28.05.2010 №0033811721/0.

Разом з тим згідно норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відсутні вимоги щодо визначення бази оподаткування під час продажу рухомого майна саме не нижче оціночної вартості такого майна.

Відповідачем було сплачено податок з доходів фізичних осіб при продажі автомобіля на підставі біржового контракту у розмірі, визначеному відповідно до п.п.7.1 ст. 7 чинного на той час Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" враховуючи договірну ціну транспортного засобу у 100 грн. (а.с.50).

Згідно до п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування резидента є: 3.1.1 загальний місячний оподатковуваний дохід; 3.1.2 чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; 3.1.3 доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; 3.1.4 іноземні доходи.

Пунктом 1.3 статті 1 цього Закону встановлено, що дохід з джерелом його походження з України це - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.

Зважаючи на суму доходу, отриманого відповідачем за біржовим контрактом, у розмірі 100,00 грн., сплачений ним податок у 15 гривень відповідає за своїм розміром зазначеним вище нормам Закону.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.01.2015р. по справі № 2а-9062/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.