Ухвала суду № 43075012, 02.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 9104/57064/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Метгал» до державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Метгал» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15 липня 2011 р. №0001852321 ,№0001862321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 15.07.2011р. №0001852321 та №0001862321.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп..5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено зменшення збитків в сумі 135037,00 грн., в тому числі за 4-ий квартал 2009 року в сумі 135037,0 грн. та заниження податку на прибуток всього у сумі 33 277,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 3 102,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 353,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 29822,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 5.2. ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до п..п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того перевіркою встановлено порушення п.1.7 ст.1, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 23 804,0 грн., в тому числі за березень 2010 року в сумі 4 487,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 4 267,0 грн, в травні 2010 року в сумі 115,00 грн., в червні 2010 року в сумі 7 229,00 грн., в липні 2010 року в сумі 7 706,00 грн. та зменшено значення рядка 26 декларації по податку на додану вартість за березень 2010 року в сумі 29081,00 грн.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, тобто сума податкового кредиту зменшує розмір сплаченого платником податку до бюджету. Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням і виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. У відповідності до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частішою державного бюджету, власністю держави.

З огляду на це апелянт вважає, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої сіті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку як особи, яка згідно з Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сточується покупцем. Тобто, Законом встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на долану вартість в ціні товару.

В обгрунтування правомірності віднесення до валових витрат та податкового кредиту позивачем по операціях з купівлі-продажу надано договір від 04.01.2009 р. укладений з ТзОВ «Азовбудвентиляція» про продаж металопрокату, податкову накладну від 02.11.2009 р. №1261/1 та накладну від 02.11.09 р. №1261, по операціях з купівлі-продажу з ПП «Колон-Сервіс» - договір від 16.03.2010 р., податкову накладну від 17.03.10 р. №1115 та видаткову накладне від 17.03.10р. №РН-1115 та по операціях з купівлі-продажу з ПП «Бізнес груп» - договір від 01.06.10 р. податкові накладні від 02.06.10 р. №602000001,від 2.07.10 р. №726000001 та видаткові накладні від 02.06.10 р.№РН-6-02001.

Відповідно до ст.665 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до 4.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із ч. 1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно ст. 669 кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до договору від 04.01.09 р., укладеного між ТзОВ «Азовбудвентиляція» (продавець) та ТзОВ «Метгал» (покупець) продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити металопрокат в асортименті і по ціні згідно специфікацій, які являється невід'ємною частиною даного договору, (п.1.1 Предмет договору). Умови поставки товару визначаються на кожну поставку в специфікаціях до цього договору (п.3.1. Порядок доставки товару).

Згідно акту, до перевірки позивачем надано Специфікація №3 до вищенаведеного договору від 26.10.09р.: рулон оцинкований сталі товщиною 1,0 мм 6,82т. по 6366,667 грн. на суму 43 420,67 грн.; рулон оцинкований сталі товщиною 1,05 мм 6,87т. по 6366,667 грн. на суму 43 739,00 грн.; рулон оцинкований сталі товщиною 0,95 мм 7,52т. по 6366,666 грн. на суму 47 877,33 грн.

До позовної заяви позивачем не надано специфікацій про асортимент товару (згідно п.1.1 договору) та специфікацій про умови поставки (згідно п.3.1 договору), що є невід'ємними частинами договору.

Договір від 04.01.2009 р. не відображає істотної умови договору - предмету договору та не відображає порядку доставки товару, про що було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України, у разі, якщо сторони не досягай згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким що не відбувся). Тому такий договір не може бути підставою для виникнення та здійснення прав та обов'язків сторін, які у ньому передбачені.

В ході проведення перевірки на адресу Жовтневої МДПІ (Приморське відділення) надіслано запит про проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Азовбудвентиляція» №8181/7/23-2 від 02.06.2011 року. З Жовтневої МДПІ (Приморське відділення) отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Азовбудвентиляція» за період з 01.10.09 по 31.01.11 в зв'язку з тим, що місцезнаходження підприємства не встановлено (лист від 21.06.11 № 18569/7/23-4).

Відповідно до договору від 16.03.2010 року ПП «Колон-Сервіс» далі «Продавець» та ТзОВ «Метгал», далі «Покупець» уклали договір за яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - здійснити оплату та прийняти рулони оцинкованої сталі (надалі - Товар), (п.1.1.Предмет договору). Товар поставляється на умовах, визначених в Специфікаціях до цього Договору, (п.3.1.Умови і терміни поставки). До перевірки, так і до матеріалів позовної заяви надано специфікацію №1 про асортимент, кількість та ціну товару .

Згідно баз даних ДПА України ПП «Колон-Сервіс» перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м.Львова, вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту, стан платника- 14. Додаток К1/1 до Декларації на прибуток за 1 квартал 2010 року (Реєстр. № 9001528493 від 06.05.10) до ДПІ у Сихівському м. Львова не подано, що свідчить про відсутність у підприємства будь-яких основних засобів (власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування).

Відповідно до договору від 01.06.2010 року ПП «Бізнесгруп» далі «Продавець» та ТзОВ «Метгал» «Покупець» Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - здійснити оплату та прийняти рулони оцинкованої сталі (надалі - Товар), (п.1.1 Предмет договору). Товар поставляється на умовах, визначених в Специфікаціях до цього Договору, (п.3.1.Умови і терміни поставки). До перевірки, так і до матеріалів позовної заяви надано специфікацію №1 та специфікацію №2 про асортимент, кількість та ціну товару. Згідно баз даних ДПА України ПП «Бізнесгруп» перебуває на обліку в ДПІ у Франківському рні м.Львова, вид діяльності - інші види оптової торгівлі, стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.11.09 р. №100256397, виданого ДПІ у Франківському районі .м.Львова, індивідуальний податковий номер - 368286013054, анульовано 15.09.2010 року . В ході проведення перевірки на адресу ДПІ у Франківському р-ні м.Львова надіслано запит про проведення зустрічної перевірки ПП «Бізнесгруп» від 16.06.2011 року та відповідно отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бізнесгруп» за червень, липень 2010 року в зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходження (лист від 29.06.11 № 15602/7/23-213). Фактичне місцезнаходження та проживання директора підприємства невідоме, фактичне місце здійснення діяльності підприємства встановити немає можливості. Посадова особа та документи надавались до податкового органу з грудня 2009 року по травень 2010 р. включно. Для здійснення господарської діяльності ПП «Бізнесгруп» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009р, І кв. 2010 р. Згідно даних 3- ДФ чисельність працюючих на підприємстві на 31.12.2009р. склала 0 осіб, а на 31.04.2010р. - 0 осіб. Відповідно до бази даних АІС ОР, податкової звітності, Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП «Бізнесгруп» та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій наданні податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операцій здійснюються через посередників з метою штучного нормування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене за результатами проведення перевірки складено акт від 21.09.2010 р.№4326/23-4/36828601 з питань правомірності нарахування ПП «Бізнесгруп» податку на додану вартість за період з 26.11.09р. по 31.05.10р.

УПМ ДПА у Львівській області листом від 07.12.10 р. № 28283/7/26-35/6011 отримано інформацію, що за фактом зловживання службовими особами в провадженні СБУ України у Львівській області знаходиться кримінальна справа № 2064 по ст. 205 КК України, в ході здійснення подальшого збору інформації опитано ОСОБА_1 (згідно бази даних АІС ДПА у Львівській області директора ПП «Бізнесгруп»), який повідомив, що ніколи не перебував на посаді керівника зазначеного підприємства та не підписував жодних фінансово-господарських документів, участі у здійснення підприємницької діяльності не приймав (копія пояснення додається).

До перевірки не надано наступних документів: актів виконаних робіт на транспортні послуги, належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожніх листів чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, який є власністю ТзОВ «Метгал», товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, наказів на відрядження працівників, які приймали б участь у прийманні продукції у вказані в накладних терміни в зазначених обсягах від постачальника і навантажували її та перевозили на склади ТзОВ «Метгал», що підтверджує неможливість фактичного отримання і доставки від ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Бізнесгруп», ПП «Колон-Сервіс» ТМЦ. Крім того у ході проведення перевірки ТзОВ «Метгат» не представлено, сертифікатів (посвідчень) якості (відповідності) на отриманих ТМЦ.

Не представлення для перевірки відповідних документів свідчить про ненадходження вище перелічених ТМЦ від контрагентів позивача на склади, та відповідно про відсутність фактичного отримання ТзОВ «Метгал» (покупець) вказаних у вищезазначеній накладній ТМЦ від даних суб'єктів господарювання.

Для перевірки ТзОВ «Метгал» не надано підтверджуючих документів на транспортування придбаного товару, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ.

Крім того апелянт зазначає, що статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 зазначеного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Не представлення для перевірки відповідних документів свідчить про ненадходження вище перелічених ТМЦ від ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Бізнесгруп», ПП «Колон-Сервіс» вказаних у вище зазначених накладних ТМЦ від даного суб'єкта господарювання.

Враховуючи вище викладене, апелянт вважає, що правочин між ТзОВ «Метгал» та ТзОВ «Азовбудвентиляиія», ПП «Бізнесгруп», ПП «Колон-Сервіс» не спричинив реального настання правових наслідків.

З огляду на це просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.12 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2011 р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Метгал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт від 05.07.2011р. №2704/23-029/32053069 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001852321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 41596,25 грн., з яких 33277 грн. - основний платіж та 8319,25 грн. - штрафна санкція, та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001862321, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 29755 грн., з яких 23804 грн. - основний платіж та 5951 грн. - штрафна санкція.

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Метгал» порушило, п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 33277 грн., а також п.1.7 ст.1, п.п. 7.4.1, п.п. .7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 23804 грн., оскільки в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо поставки товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон- Сервіс» та ПП «Бізнесгруп» які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, про неможливість проведення господарських операцій між вказаними суб'єктами свідчить не представлення до перевірки актів виконаних робіт та транспортні послуги, належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожній листів чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, який є власністю ТзОВ «Метгал», товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, наказів на відрядження працівників, які б приймали участь у прийманні продукції у вказані в накладних терміни. Крім того, в результаті проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Азовбудвентиляція» місця знаходження підприємства не встановлено, а Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.01.2007р. анульовано. Також зазначено, що згідно баз даних ДПА України ПП Колон-Сервіс» не подано Декларації на прибуток на 1 квартал 2010р., що свідчить про відсутність у підприємства будь-яких основних засобів (власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування). Крім того, в ході проведення зустрічної перевірки ПП Бізнесгруп» встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження, а для здійснення господарської діяльності підприємство не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009р. та 1 квартал 2010р., а чисельність працюючих на підприємстві становить 0 осіб.

Розглядаючи спір судом першої інстанції з'ясовано, що господарські відносини між ТзОВ «Метгал» (покупець) та ТзОВ «Азовбудвентиляція» (продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу від 04.01.2009р. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити металопрокат в асортименті, кількості і по ціні відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору. Згідно п.3.3 Договору підтвердженням факту поставки товару продавцем є видаткова накладна продавця, підписана уповноваженим представником покупця. Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

Згідно матеріалів справи, ПП «Колон-Сервіс» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА №056068. 18.10.2009р. підприємству видано Свідоцтво №100249187 про реєстрацію платника ПДВ. Господарські відносини між ТзОВ «Метгал» (покупець) та ПП «Колон-Сервіс» (продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу від 16.03.2010р. Згідно п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - здійснити оплату та прийняти рулони оцинкованої сталі. Відповідно до. п.3.2 товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання обома сторонами накладних. Датою постачання вважається дата видаткової накладної продавця. Виконання вказаного Договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними.

Крім того, судом встановлено, що ПП «Бізнесгруп» зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 09.11.2009р. Підприємству 26.11.2009р. видано Свідоцтво №100256397 про реєстрацію платника ПДВ. Господарські відносини між ТзОВ «Метгал» (покупець) та ПП «Бізнесгруп» (продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу від 01.06.2010р. Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - здійснити оплату та прийняти сталь оцинковану. Згідно п.3.2 Договору право власності на товар переходить до покупця в момент передачі його покупцю і підтверджується видатковою накладною. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання обома сторонами накладних. Датою постачання вважається дата видаткової накладної. Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно врахував, що згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції правильно вказав, що дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.

Крім того факт правомірності включення до складу валових витрат, витрат щодо придбання металопрокату, підтверджується накладними на внутрішнє переміщення готової продукції, матеріальних звітів по основних матеріалах, інвентаризаційного опису, актів списання основних матеріалів на готову продукцію, а також накладних, податкових накладних, вантажно-митних декларацій виданих: СПД-ФО ОСОБА_2,ТзОВ «Віконні системи», Вlаnkоnstrust srl., Viсtіоn-соm S.R.L., ДП «Артек», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, СПД-ФО ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що підтверджують використання у власній господарській діяльності позивачем отриманої від вказаних суб'єктів господарювання продукції.

З огляду на це суд першої інстанції правильно вражав, що включення Позивачем до складу валових витрат у період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. витрат по придбанню товарів у ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс та ПП «Бізнесгруп» за вищезгаданими видатковими накладними є правомірним та обґрунтованим.

Крім того судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Наявні у позивача податкові накладні відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наявність у позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.

Окрім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено перелік випадків анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому, встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

Також судом першої інстанції правильно вказано, що згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори на придбання продукції, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З урахуванням цього суд першої інстанції правильно вважав, що позивачем сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належно оформлених податкових накладних, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

Крім того судом встановлено, що згідно акту перевірки господарські операції щодо придбання позивачем товарів та послуг фактично не відбувались, що товари не були фактично отримані Позивачем від ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс» та ПП «Бізнесгруп», а тому правочини між вказаними суб'єктами є нікчемними.

Судом при цьому правильно враховано, що відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Стаття 203 ч.5 ЦК України, передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Отже правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, є зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього, суд правильно вказав, що з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року по справі № 2а-8498/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2015 року