Рішення № 43074602, 06.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2015Справа №910/1649/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"доСтрахового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"провідшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 6 982,30 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Горбан А.В. - представник за довіреністю;від відповідача:не з'явився

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 6 982,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" на підставі договору страхування наземного транспорту №NKKVAX-128D0CR від 22.09.2012 р. та заяви страхувальника від 29.01.2014 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 28.01.2014 р. в м. Миколаєві по вул. Будівельників між вул. Херсонське шосе та вул. Кірова виплатило Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 7 982,30 грн., а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія Сташківа В.Я. на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ, на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5647089 застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія", позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2015 р. порушено провадження у справі №910/1649/15-г та призначено її до розгляду на 06.03.2015 р.

У ході проведення судового засідання 06.03.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Водночас, представник відповідача в судове засідання призначене на 06.03.2015 р. не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином.

З приводу неявки представника Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" в судове засідання 06.03.2015 р., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації наданої Державним підприємством "Інформаційно-ресурсний центр", місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.56, офіс 13.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Таким чином, враховуючи що, Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" про дату та час розгляду даної справи було повідомлено завчасно та за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, у зв'язку з чим та на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" (Страховик) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" (Страхувальник) укладено Договір, предметом якого є страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, вказаним в п. 5.1 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору майном, що страхується, є транспортний засіб - "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО.

У пункті 7 вказаного Договору визначено перелік страхових випадків, серед яких, зокрема, є ДТП.

Згідно з п. 9 Договору, останній діє 12 місяців (один рік) з 22.09.2012 р. по 21.09.2013 р. включно (але не більше ніж сплачуємий період п. 10.1). При бажанні Страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу, зазначеного у п. 8 цього договору, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу.

28.01.2014 р. о 15 год. 05 хв. по вул. Будівельників між вул. Херсонське шосе та вул. Кірова у м. Миколаєві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО, а саме: Сташків В.Я., керуючи автомобілем марки "Vokswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ, не прослідкувавши за зміною дорожньої обстановки та не вибравши безпечної дистанції допустив зіткнення з автомобілем "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО, під керуванням Костюка В.Л., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою УДАІ УМВС України про дорожньо-транспортну пригоду №9340809.

Як слідує з постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24.02.2014 р. по справі №477/367/14-п, Сташківа В.Я. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до висновку №17 від 06.02.2014 р. експертного дослідження, вартість відновлювального ремонту (з урахуванням фізичного зносу деталей і вузлів, які підлягають заміні) транспортного засобу "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО становить 8 575,55 грн.

Відтак, позивач на підставі страхового акту №И-492 від 21.02.2014 р., заяви про виплату страхового відшкодування від 29.01.2014 р., договору страхування наземного транспорту №NKKVAX-128D0CR від 22.09.2012 р., постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 24.02.2014 р. по справі №477/367/14-п, внаслідок завданої шкоди застрахованому транспортному засобу під час спірної ДТП виплав Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 7 982,30 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №628 від 25.02.2014 р. та меморіальним ордером №1 від 26.02.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО, належить Мирогород О.Ю. та знаходився під керуванням Сташківа В.Я.

Доказів того, що Сташків В.Я. не мав права керування транспортним засобом автомобілем "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що Сташків В.Я. керував транспортним засобом "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ на законних підставах.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України №30/5009/2733/11 від 02.04.2012 р.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Сташківа В.Я. встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ відшкодовується Сташківом В.Я. як законним володільцем цього транспортного засобу, оскільки зворотного суду не доведено.

Цивільно-правова відповідальність Сташківа В.Я., як володільця автомобіля "Volkswagen Polo", реєстраційний номер АХ 5695 ВТ, застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю "Гарантія" згідно із полісом АС №5467089 строк дії якого з 30.09.2013 р. до 29.09.2014 р., що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АС №5467089) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Peugeot 3008", реєстраційний номер АЕ 9983 ЕО складає 8 575,55 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АС №5467089 розміри лімітів відповідальності та франшизи (1 000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6 982,30 грн. (7 982,30 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1 000,00 грн. (франшиза) = 6 982,30 грн.).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України №23/279 від 28.08.2012, №910/17223/13 від 04.11.2014 та інших.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, офіс 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) суму страхового відшкодування у розмірі 6 982 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 30 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.03.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко