Постанова № 43074198, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 804/7247/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 р.

по справі № 804/7247/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина"

до Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції

про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентина" звернулось до суду з адміністративним позовом до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови від 28.03.2013 року ВП №37128720 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена відповідачем після спливу строку для добровільного виконання рішення, що позбавило позивача можливості виконати вимоги державного виконавця в добровільному порядку, у зв'язку з чим постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Валентина" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.03.2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №20/5005/5439, виданого 19.09.2012 року Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з ТОВ "Валентина" на користь ПАТ "Укрсіббанк" суми боргу у розмірі 171313,77 грн., встановлено для добровільного виконання строк до 27.03.2013 року та попереджено про наслідки невиконання рішення в наданий строк.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2013 року було направлено 21.03.2013 року за вих. №8732/7, що підтверджується реєстром №229 ТОВ "Укркур'єр", на адресу, яка зазначена у виконавчому документі по виконавчому провадженню №464/7 ЄДРВП 37128720.

Відповідно до повідомлення про вручення відправлення 28.03.2013 року о 11 год. 36 хв. та 29.03.2013 року о 18 год. 23 хв. товариству з обмеженою відповідальністю "Валентина" було залишено повідомлення про отримання та в подальшому повернуто за закінченням терміну зберігання.

28.03.2013 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 17131,37 грн., яка відповідно до приписів статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" була направлена боржнику по виконавчому провадженню за вих. № 464/7 із супровідним листом простою кореспонденцією.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції, виходив з того, що державним виконавцем було повністю виконано вимоги статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" щодо належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження від 20.03.2013 року з наданням строку до семи днів до 27.03.2013 року для самостійного виконання та оскільки у наданий строк рішення самостійно боржником не виконано, то була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.03.2013 року. За таких підстав порушення з боку державного виконавця щодо винесення постанови від 28.03.2013 року відсутні.

Проте колегія суддів неможе погодитись з такими твердженнями суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стягнення виконавчого збору, є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку невиконання боржником рішення суду в строк, що ним встановлений.

Згідно із пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 3.7 зазначеної Інструкції постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 20/5005/5439 від 19.09.2012 року та зобов'язано ТОВ «Валентина» самостійно виконати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Зазначена постанова направлена на адресу позивача 21.03.2013 року та на отримання представниками пошти надана лише 28 та 29 березня 2013 року, тобто після спливу останнього дня строку, встановленого для самостійного виконання даної постанови. Доказ доставки вказаної поштової кореспонденції позивачу відсутні.

Отже, ТОВ «Валентина» не мало можливості своєчасно виконати зазначену постанову, проте 28.03.2013 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 17 131,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилається адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття провадження або відмови у відкриття провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст.47 зазначеного Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до п.4.16.2 «Інструкції про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, в редакції наказу №2166/5 від 30.11.2009 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після спливу завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Вищезазначене є підставою для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст.195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина"-задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 р. по справі № 804/7247/13-а - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина"-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати постанову Ленінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, щодо винесення постанови від 28.03.2013 року ВП №37128720 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « Валентина» виконавчого збору у розмірі 17131,37 грн.

Постанова набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова