Постанова № 43073752, 10.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа№ 910/21778/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

від позивача: Савченко Г.М.- представник;

Шумєєв О.Є.-представник;

від відповідача: Колесникова І.В.представник;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2014

у справі № 910/21778/14 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління

житловим господарством Дарницького району міста Києва"

до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

про зобов'язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Відповідач) про зобов'язання звільнити від технічних засобів радіомовлення приміщення квартири № 219 будинку № 17 на вул. Ревуцького в місті Києві та передати квартиру за актом прийому-передачі.

Позовні вимоги вмотивовані неправомірним зайняттям відповідачем займаного приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) звільнити від технічних засобів радіомовлення приміщення квартири № 219 будинку № 17 на вул. Ревуцького в місті Києві та передати квартиру за актом прийому-передачі Комунальному підприємству "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" (м. Київ, Харківське Шосе, 148-А; ідентифікаційний код 31722755).

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" у справі № 910/21778/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 29.01.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.03.2015.

04.03.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника Комунального підприємства "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 10.03.2015 сторони надали свої пояснення по справі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.07.2010 між КП "Агенція по залученню інвестицій" Дарницького району міста Києва, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, було укладено Договір № 11-5/1032-34 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва (далі - Договір), на підставі якого Відповідачу в оренду було передано нежитлове приміщення площею 34,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького 17 (далі - Приміщення).

Фактична передача Приміщення в користування, та використання Відповідачем переданого в оренду Приміщення підтверджується обома сторонами.

Приміщення, яке передавалося в оренду за Договором, фактично є житловим приміщенням, яке належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва (1-кімнатна квартира № 219 площею 18,1/34,9 кв.м. по вул. Ревуцького, 17).

Відповідно до п. 1.2 розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2012 №35 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління районної в місті Києві державної адміністрації" закріплено за балансоутримувачем - Комунальним підприємством "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва, майно комунальної власності, зазначене у додатку 2 до розпорядження, до якого віднесена і окрема квартира №219 по вул. Ревуцького, 17 (№ 44, додаток 2).

З 01.10.2012 на підставі рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 201/6417 "Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації" змінено найменування Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва на Комунальне підприємство "Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва" (Позивач).

Враховуючи належність Приміщення до комунального майна, розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 11.03.2013 № 113, Приміщення (квартира №219 по вул. Ревуцького, 17, площа 34,9 кв.м.) було включено до рахунку службових Позивача.

З аналізу тексту Договору вбачається, що в останньому зазначено про передачу в користування нежитлового приміщення площею 34,9 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького 17, проте матеріалів справи підтверджується, що фактично це приміщення є житловим приміщенням - квартирою №219 по вул. Ревуцького, 17, площею 34,9 кв.м.

Так, рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів 1988 року, на яке посилається Відповідач, зазначено про передачу, як виняток, однокімнатної квартири №219 по вул. Ревуцького, 17, площею 34,9 кв.м. для розміщення трансформаторної підстанції. Тобто, ще з 1988 року Приміщення обліковувалось як однокімнатна квартира, та це Відповідачем не спростовано.

Проте відомостей про переведення даної квартири в нежитловий фонд не містить ані дане розпорядження, ані інші залучені до матеріалів справи письмові докази, в той час як інші пізніші розпорядження,зокрема й ті, на які посилається Відповідач, вказують про передачу Приміщення як нежитлового.

Матеріали справи не містять жодних доказів зміни статусу Приміщення, та переведення квартири №219 по вул. Ревуцького, 17, площею 34,9 кв.м. у встановленому законом порядку з житлового фонду в нежитловий, таким чином колегія суддів відносить опис даної квартири в вищевказаному розпорядженні та Договорі як "нежитлового" приміщення на помилки в діловодстві розпорядчих органів та Позивача, які передаючи Приміщення в оренду невірно вказали його статус (тип приміщення).

Відповідно до ст. 118 Житлового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.01.2013 до 12.06.2013), жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Отже розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 11.03.2013 № 113, яке не визнано недійсним у встановленому законом порядку, правомірно квартиру №219 по вул. Ревуцького, 17, площа 34,9 кв.м.) було включено до службових квартир Позивача.

Предметом даного судового спору є зобов'язання Відповідача звільнити орендоване за Договором приміщення - квартиру №219 по вул. Ревуцького, 17, площа 34,9 кв.м, у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди 01.01.2013 за умовами п. 9.1 Договору.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

А після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Тобто, законодавством передбачено автоматичну пролонгацію такого договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін щодо припинення дії договору. При цьому, суд відзначає що законодавцем не встановлено будь-якої форми щодо заяви сторони про припинення дії договору у зв'язку із закінчення строку його дії.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, при укладенні Договору сторони не відступили від положень ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" погодити, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, та уточнили, що після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена на підставі розпорядження Дарницької РДА.

Отже, за погодженням сторін було встановлено, що згодою на продовження строку дії Договору є наявність відповідного розпорядження Дарницької РДА, інші випадки є ненаданням згоди на продовження строку дії Договору у встановленому його умовами та законом порядку.

Доказів винесення Дарницькою РДА розпорядження про продовження строку дії Договору та/або про укладення нового договору оренди Приміщення на новий строку після 01.01.2013 матеріали справи не містять, відтак вбачається наявність заперечення власника майна проти продовження договірних відносин з Відповідачем.

Згоди розпорядника майна (Позивача) на продовження строку дії Договору та/або про укладення нового договору оренди Приміщення на новий строку після 01.01.2013 матеріали справи також не містять, натомість до справи залучені листи як Позивача, так і КП "Агенція по залученню інвестицій" Дарницького району міста Києва, у яких вони просять Відповідача звільнити та повернути приміщення.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами Позивача про закінчення строку дії Договору 01.01.2013, відсутність у Відповідача законних підстав на зайняття приміщення та наголошує на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору, Відповідач був зобов'язаний повернути орендоване приміщення з оренди, чого ним зроблено не було.

Докази, які б спростовували вище встановлені обставини,сторонами не надано.

Заперечення відповідача з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, в апеляційній скарзі та які були надані в судовому засіданні не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому є необґрунтованими.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те,що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Відповідача звільнити Приміщення у примусовому порядку підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2014 у справі № 910/21778/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/21778/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська