Ухвала суду № 43073694, 12.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"12" березня 2015 р.Справа № 922/972/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків; 2) Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 7405,44 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. службове посвідчення №013773 від 06.12.12 р.;

1-го позивача - не з'явився;

2-го позивача - Гребенюк Ю.М. довіреність №0102-20 від 04.07.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова в інтересах держави в особі 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 2) Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати за договором від 21.05.2007 р. №3327-Н у розмірі 7228,71 грн. та пені у розмірі 176,73 грн.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні пояснив, що у позовній заяві ним допущено описку, а саме щодо вказання періоду за який виникла заборгованість відповідача та просив вважати вірним періодом липень 2014 року.

Суд, врахував пояснення представника прокуратури та розглядає позовні вимоги з урахуванням пояснень представника прокуратури.

Присутній представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник 1-го позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Присутній представник 2-го позивача у судовому засіданні на задоволенні позову не наполягав та просив припинити провадження у справі, оскільки відповідач сплатив заборгованість перед позивачем та на даний час у нього не існує заборгованості перед позивачем. В підтвердження даних обставин позивач надав копію платіжного доручення №245 від 11.03.15 р., яким відповідач сплатив суму заборгованості перед 2-им позивачем у розмірі 7405,44 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури та 2-го позивача господарським судом встановлено наступне.

21 травня 2007 року між 1-им позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №3327-Н, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування житлові приміщення гаражу на першому поверсі одноповерхової будівлі загальною площею 239,1 кв.м., що розміщені за адресою: АДРЕСА_2 та знаходяться на балансі у Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна. Майно передавалось в оренду з метою обслуговування та мийки автомобілів.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.3.3. вказаного договору орендна плата повинна перераховуватись орендарем на рахунок, визначений Університетом у розмірі 50%.

Згідно п. 3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету України, відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.5.2. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також усі податки і збори, передбачені законодавством України.

Договір оренди №3327-Н від 21.05.2007 р. припинив свою дії 30.07.2014 р. на підставі угоди про його розірвання від 01.08.2014 р. за згодою сторін. Відповідно до акту приймання - передачі орендованого майна від 30.07.2014 р. майно передано орендарем балансоутримувачу, проте унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідач мав заборгованість перед позивачем за липень 2014 р. у розмірі 7228,71 грн., у зв'язку із чим прокурором нарахована пеня у розмірі 176,73 грн.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 7228,71 грн. та пеня у розмірі 176,73 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем після подачі позову до суду було сплачено суму боргу перед позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №245 від 11.03.15 р., яким відповідач сплатив суму заборгованості перед 2-им позивачем у розмірі 7405,44 грн., тобто заборгованість у відповідача відсутня.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України, а саме у Постанові Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: п.4.4. абз. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищенаведене, та те, що між сторонами предмет спору, провадження по справі підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що правопорушення, яке стало підставою звернення позивача до суду, усунуто відповідачем після подання позовної заяви до суду судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 78, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити .

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Ю.В. Светлічний