Ухвала суду № 43073174, 11.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 876/5505/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Улицького В.З.,

з участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.А.

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Павлюк Б.З.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Амбієнте Ферніче Україна» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И Л А:

24.02.2014р. позивач Дочірнє підприємство /ДП/ «Амбієнте Ферніче Україна» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Кам'янко-Бузькому районі Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Львівській обл. № 0000382200 від 10.02.2014р.; судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.2-3).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. заявлений позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. № 0000382200 від 10.02.2014р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (Т.3, а.с.15-23).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.26-33).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою виявлено завищення задекларованих платником податків показників у рядку 05.1 декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 4738813 грн. Також під час цієї перевірки позивачем не надано документів, які підтверджують формування собівартості виготовленої та реалізованої готової продукції, собівартості послуг по переробці давальницької сировини в частині нарахованої додаткової заробітної плати та відрахувань з неї за 2012 рік, зокрема, нормативні (планові) розрахунки кошторисних ставок витрат на виплату додаткової заробітної плати з відрахуваннями на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування на одиницю продукції (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) за 2012 рік.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 10.01.2014р.-22.01.2014р. ревізорами ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. проведено документальну виїзну позапланову перевірку ДП «Амбієнте Ферніче Україна» з питань формування показників у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. при визначенні доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за операціями з давальницькою сировиною, за результатами якої складено Акт перевірки № 30/22-00/33465109 від 28.01.2014р. (Т.1, а.с.4-51).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.27, 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.п.138.1, 138.2, 138.6 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальному розмірі 995151 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382200 від 10.02.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1492726 грн. 50 коп., з яких 995151 грн. за основним платежем та 497575 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.52, Т3, а.с.8).

Підставою для винесення спірного рішення щодо збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток є висновки податкового органу про заниження суми податку на прибуток через непредставлення платником податків документів, які підтверджують формування собівартості виготовленої та реалізованої готової продукції, собівартості послуг по переробці давальницької сировини в частині нарахованої додаткової заробітної плати та відрахувань з неї за 2012 рік. Зокрема, позивачем не надано нормативні (планові) розрахунки кошторисних ставок витрат на виплату додаткової заробітної плати з відрахуваннями на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування на одиницю продукції (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) за 2012 рік.

Спірні правовідносини регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення цих відносин).

Зокрема, відповідно до п.44.1 ст.44 цього Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.138.1 ст.138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.8 ст.138 вказаного Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Із змісту вказаних норм слідує, що витрати на виплату працівникам додаткової заробітної плати належать до витрат, що враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування.

На підтвердження формування і нарахування додаткової заробітної плати позивачем надані нормативні (планові) розрахунки для нарахування додаткової (виробничої премії) заробітної плати відносно кількості виготовленої продукції (Т.1, а.с.96-104, Т.2, а.с.185-193); копії наказів про надання премій за січень - грудень 2012 року (Т.1, а.с.105-225); розрахунково-платіжні відомості за січень - грудень 2012 року (Т.2, а.с.1-146); витяг з колективного договору № 3 від 04.02.2010р.; копію Положення від 12.01.2006р. про преміювання за виконання виробничих завдань і функцій; штатний розпис; накази № 311211 від 31.12.2011р.; № 301211 від 30.12.2011р., № 12/01-06 від 12.01.2006р.

Умовами викладеними у розділі 4 колективного договору ДП «Амбієнте Ферніче Україна», передбачено, що адміністрація здійснює матеріальне заохочення (преміювання) працівників за результатами праці відповідно до затвердженого положення про преміювання.

Саме на виконання положень колективного договору протягом 2012 року працівникам підприємства проводились нарахування та виплата премії (додаткова заробітна плата) за виконання та перевиконання основних показників господарської діяльності, рентабельності та прибутковості підприємства.

Отже, витрати на виплату додаткової заробітної плати працівникам є документально підтвердженими і правомірно враховані платником податків під час обчислення податку на прибуток.

Окрім цього, в частині покликань податкового органу про непредставлення платником податків документів, які підтверджують формування собівартості виготовленої та реалізованої готової продукції, собівартості послуг по переробці давальницької сировини в частині нарахованої додаткової заробітної плати та відрахувань з неї за 2012 рік, а саме нормативних (планових) розрахунків кошторисних ставок витрат на виплату додаткової заробітної плати з відрахуваннями на обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування на одиницю продукції (виходячи з обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування) за 2012 рік, колегія суддів зазначає, що відповідачем в Акті перевірки та під час судового розгляду не зазначено правових норм, які б встановлювали обов'язковість складання і зберігання таких документів.

За таких обставин під час проведення перевірки ревізори фактично вимагали від позивача документи, що не є обов'язковими, а їх відсутність не може вважатися порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Крім цього, з листа № 31/01 від 31.01.2014р. слідує, що ДП «Амбієнте Ферніче Україна» були надіслані податковому органу нормативні (планові) розрахунки для нарахування додаткової (виробничої премії) заробітної плати відносно кількості виготовленої продукції відповідно до Акта перевірки № 30/22-00/33465109 від 28.01.2014р., однак під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення не були враховані.

Також до матеріалів справи долучено розрахунки нормативної собівартості готової продукції на 2012 рік, в яких зазначено фонд заробітної плати (Т.2, а.с.207-247).

Отже, надані позивачем нормативні (планові) розрахунки для нарахування додаткової (виробничої премії) заробітної плати відносно кількості виготовленої продукції та розрахунки нормативної собівартості готової продукції на 2012 рік є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими розрахунками виготовлених товарів до складу валових витрат.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірне повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янко-Бузькому районі ГУ Міндоходів у Львівській обл. № 0000382200 від 10.02.2014р. належить визнати протиправним і скасувати.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

При цьому висновок суду про неправомірність рішення податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. в адміністративній справі № 813/1441/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Бруновська

В.З.Улицький