Ухвала суду № 43072204, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2015р. м. Київ К/9991/28609/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря судового засідання Іванова К.Ю.

представника позивача Биструшкіна В.Ю.

представника відповідача Української Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2010

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011

у справі №2а-8890/10/1570

за позовом Одеського відкритого акціонерного товариства по експерту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Одеське відкрите акціонерне товариство по експерту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Ексімнафтопродукт») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0000081610/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0000081610/0 про нарахування ВАТ «Ексімнафтопродукт» суми податкового зобов'язання за основним платежем та за штрафними санкціями в розмірі 12251262,45 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року.

За результатами перевірки був складений акт від 23.02.2010 №101/16-1/22465515/7, в якому встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ з грудень 2009 року у сумі 11667869,00 грн.

Такий висновок обґрунтований тим, що відповідно до уточнюючих розрахунків у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі у лютому 2010 року, ВАТ «Ексімнафтопродукт» включило до складу податкового кредиту за грудень 2009 року ПДВ в розмірі 11667869,00 грн. по операціям з контрагентом ТОВ «Агістель», яке зазначену суму ПДВ не включило до своїх податкових зобов'язань та не сплатило до бюджету.

З вказаних підстав СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийшло до висновку, що ВАТ «Ексімнафтопродукт» неправомірно включило зазначену суму ПДВ до свого податкового кредиту.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0000081610/0, яким позивачу було донараховане податкові зобов'язання на суму 12251262,45 грн., у тому числі за основним платежем - 11667869,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 583393,45 грн.

Задовольняючи часткового позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

01.12.2009 між ВАТ «Ексімнафтопродукт» та ТОВ «Агістель» був укладений договір поставки №2009-49-П, відповідно до якого постачальник ТОВ «Агістель» прийняло на себе обов'язок поставити позивачу нафтопродукти відповідно до специфікації на загальну суму 70007218,72 грн., в тому числі ПДВ - 11667869,78 грн., а останній зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.

В тому ж місяці постачальником умови цього договору були виконані, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами цієї господарської операції ТОВ «Агістель» на адресу позивача була видана податкова накладна, яка була заповнена у встановленому законом порядку, підписана повноважною особою та скріплена відповідною печаткою підприємства.

Позивачем у поданій відповідачу податковій декларації з ПДВ за грудень 2009 року не були враховані у складі податкового кредиту з ПДВ показники податкової накладної по операціях з ТОВ «Агістель», які були здійснені у цей звітний період.

У зв'язку з тим, що ПДВ по зазначеній податковій накладній не було враховано у попередніх податкових деклараціях, та відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ВАТ «Ексімнафтопродукт» у лютому 2010 року подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі уточнюючий розрахунок податкової декларації за грудень 2009 року.

Відповідно до вимог п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачений порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарської операції («товарність» якої не оспорюється) з ТОВ «Агістель» позивачу була видана податкова накладна, заповнена у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідно до абз. 2 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в момент отримання позивачем цієї накладної у нього виникло право на податковий кредит.

Судами вірно зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров