Ухвала суду № 43071568, 05.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/3210/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Лук»яненко Л.М.

справа №759/18304/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Прохоровій В.С.

за участю

представника відповідача Бєльського В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 19 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним Договору фінансового лізингу №001279 від 20 жовтня 2014 року з додатками №1-3, укладеного з ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН», стягнення комісії за організацію договору в розмірі 22000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між сторонами був укладений зазначений договір, на виконання якого відповідачу сплачено 22000 грн. комісії за організацію договору, проте умови договору значною мірою порушують права позивача як споживача, що захищені Законом України «Про захист прав споживачів».

Після відкриття провадження у справі ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на поточний рахунок відповідача, відкритий у банківській установі, в межах суми 22000 грн.

Як на підстави необхідності забезпечення позову посилається на те, що у разі задоволення її позову, відповідач може ухилитися від виконання рішення суду, розпорядившись належними йому коштами на власний розсуд, тим самим унеможливити повернення позивачу 22000 грн., що для неї є значною сумою.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18 грудня 2014 року накладено арешт на поточний рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (Код ЄДРПОУ 38865527) п/р 260080527221140 в ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 300711) в межах суми позовних вимог 22000 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у заяві про забезпечення позову не зазначено причин, у зв»язку з якими необхідно забезпечити позов, не зазначено обґрунтування виду забезпечення позову. Посилається на те, що ухвала суду не містить підстави для застосування такого виду забезпечення позову, як арешт коштів.

Посилається на те, що заяви про забезпечення позову не було надано відповідачу, що позбавило його можливості висловити свої заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, вказавши також на ухвалення 12 лютого 2015 року в цій справі рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Просив апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином.

Відповідно до ст.. 305 ЦПК України колегія ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі обумовлено метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог, окрім іншого, є грошова вимога позивача до відповідачів про стягнення грошової суми.

Виходячи із змісту позовних вимог, обраного способу забезпечення позову та зазначених причин, у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов, убачається прямий зв»язок між заявленими вимогами та способом забезпечення позову, відтак відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що не визначено причин та підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також обґрунтування виду забезпечення позову.

За таких обставин в ухвалі, що оскаржується, зроблено обґрунтований висновок про необхідність накладення арешту на кошти відповідача з метою недопущення їх вилучення з банківського рахунку та забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Заперечення щодо виду забезпечення позову не позбавляє заінтересовану особу звернутися до суду із заявою на підставі ст.154 ЦПК України про вирішення питання заміни виду забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідачу не було надано можливості попередньо ознайомитися із заявою про забезпечення позову та висловити свої заперечення, колегією суддів відхиляються.

Як убачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову вирішена в судовому засіданні, у якому були присутні представники сторін. За змістом ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається у день її надходження без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, та обставина, що представнику відповідача не забезпечили можливості ознайомитися із заявою про забезпечення позову, не є порушенням норм процесуального права та вказане не призвело до неправильного вирішення питання і останнім реалізовано право апеляційного оскарження судового рішення.

Посилання в ході судового засідання в суді апеляційної скарги на факт ухвалення 12 лютого 2015 року судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, також не дають підстав для скасування ухвали від 19 грудня 2014 року, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановленої ухвали на час її винесення, що не перешкоджає вирішенню питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову у відповідності із ст.154 ЦПК України.

Разом з тим, колегія суддів уважає, що, вірно обравши вид забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував вимоги ч.4 ст.152 ЦПК України щодо обмежень накладення арешту на певні виплати.

Окрім того, суд першої інстанції при правильному вирішення справи помилково сформулював суть процесуальної дії, зокрема, арешт слід накласти не на рахунок, а на грошові кошти в межах визначеної суми.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну ухвали суду першої інстанції та викладення резолютивної частини з урахуванням обмежень, встановлених ч.4 ст. 152 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 19 грудня 2014 року змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції :

«Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (Код ЄДРПОУ 38865527) п/р 260080527221140 в ПАТ КБ «ПриватБанк» МФО 300711) в межах суми позовних вимог 22000 грн. за виключенням коштів на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В.Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов