Ухвала суду № 43071355, 02.03.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10306/14 Провадження № 22-ц/795/313/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Маслюк Н. В. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С.,суддів:Вінгаль В.М., Позігуна М.І.при секретарі:Козлачковій Ю.В.за участю:представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АГАТ» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «АГАТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, компенсації втрати частини доходів, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ «АГАТ» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, який відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_5, стягнуто з ПАТ «АГАТ» на користь позивача 76083 грн. 77 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без врахування обов'язкових платежів і зборів), 1 526 грн. 56 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати, 500 грн. моральної шкоди, а всього 78 110 грн. 33 коп., у іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «АГАТ» зводяться до того, що порушення строків розрахунку при звільненні позивача відбулося не з вини відповідача, оскільки з 01.08.2008 року накладено арешт державним виконавцем на рахунки та касу підприємства ще до роботи позивача і не знято дотепер, що підтверджується довідкою ВДВС Городнянського РУЮ №8133/03-43 від 26.12.2014 року та єдиною можливістю виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2010 року, яке набрало законної сили, було подання позивачем виконавчого листа до виконавчої служби, що повністю залежало від виконання свого обов'язку щодо сумлінності реалізації позивачем своїх прав як стягувача, що відповідно виключає вину товариства у невиконанні рішення суду від 18.03.2010 року.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить відхилити апеляційну скаргу ПАТ «АГАТ» та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та матеріали цивільних справ №№751/2825/14, 751/11155/14, 751/10534/13-ц обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а тому задоволені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без врахування обов'язкових платежів та зборів) за період з 27.02.2010 року по 29.08.2014 рік в розмірі 76083 грн. 77 коп., сума компенсації втрати частини грошових коштів доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати за лютий 2009 року - серпень 2014 року в розмірі 1526,56 грн., та стягнуто згідно ст.237-1 КЗпП України, 500 грн. моральної шкоди.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства України.

Судом по справ встановлено, що згідно копії трудової книжки з 01 лютого 2007 року по 15 жовтня 2009 року ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ПАТ "АГАТ" (а.с.120-121).

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2010 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ВАТ "АГАТ" на користь ОСОБА_5 4 689,97 грн. заборгованості по заробітній платі, 6 349,94 грн. середнього заробітку за час розрахунку при звільненні за період з 15.10.2009 року по 26.02.2010 року та 300 грн. моральної шкоди (а.с.7-9).

Відповідно до ст.61 ЦПК України рішення суду, яке набрало законної сили є преюдиційним при розгляді даної справи.

Згідно довідки ВДВС Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області від 02.12.2014 року, при примусовому виконанні виконавчого документа № 2-714/10 відділом ДВС було перераховано на особовий рахунок ОСОБА_5 в ЧОУ ВАТ «Ощадбанк» 21.07.2014 року - 4 644,78 грн, 29.08.2014 року - 3 745,50 грн; 22.09.2014 року - 2 949,63 грн. Вказані кошти списані з арештованого рахунку ПАТ «АГАТ» в ЧОУ ВАТ «Ощадбанк» (а.с.51).

Відповідно довідки ВДВС Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області від 24.09.2014 року рішення суду № 2-714/10 про стягнення з ВАТ "АГАТ" на користь ОСОБА_5 коштів виконано повністю, а тому 23.09.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду (а.с.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові по справі № 6-64цс13 від 03.07.2013 року, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Доводи апелянта про те, що з 01.08.2008 року накладено арешт державним виконавцем на рахунки та касу підприємства ще до роботи позивача і не знято дотепер, що виключає вину відповідача у невиплаті всіх виплат при звільненні позивача апеляційний суд відхиляє, оскільки накладення арешту державним виконавцем на кошти ПАТ «АГАТ» (а.с.55) здійснено після звільнення позивача 15.10.2009 року з посади, в зв'язку з чим при звільненні позивача виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день його звільнення.

Крім того, накладення арешту на рахунки відповідача безумовно не свідчить про відсутність вини останнього, оскільки таке є результатом його неналежної господарської діяльності.

Твердження апелянта про те, що причиною тривалого невиконання відповідачем рішення Новозаводського районного суду від 18.03.2014 року було пізне подання позивачем виконавчого листа до виконання апеляційний суд відхиляє, оскільки згідно ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають безумовному виконанню на всій території України, тобто ПАТ «АГАТ» мав право в добровільному порядку виконати рішення суду від 18.03.2014 року.

Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у затримці виплати заробітної плати позивачу не спростовують вірні висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог і не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях матеріального права та не виключають відповідальності роботодавця, а порушене право позивача підлягає захисту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення з ПАТ "АГАТ" на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (без врахування обов'язкових платежів та зборів) за період з 27.02.2010 року по 29.08.2014 рік у розмірі 76083 грн. 77 коп. (1127 робочих днів х 67,51 грн. (середньоденний заробіток позивача)).

У зв'язку з пропущенням ПАТ "АГАТ" строків виплати доходу ОСОБА_5 суд першої інстанції дійшов правильно висновку про стягнення компенсації втрати частини доходів за лютий 2009 року - серпень 2014 року у розмірі 1526,56 грн., розрахунок якого проведений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001року № 159 «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», який затверджений з метою реалізації Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

При визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції врахував норми ст. 237-1 КЗпП України, невиплату позивачу заробітної плати, час, впродовж якого відбувалося порушення права ОСОБА_5 на отримання належних при звільненні сум, який тривав з 15.10.2009 року до 29.08.2014 року, розмір суми, яка підлягала виплаті і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, прийшов до вірного висновку, що на користь позивача з відповідача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 700 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно ухвалив законне та обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та відшкодування моральної шкоди в зазначеному розмірі з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 16, 11, 58-60, 88, 212-213 ЦПК України.

Таким чином, апеляційну скаргу ПАТ «АГАТ» слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АГАТ» відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: