Постанова № 43062512, 21.01.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року справа № П/811/4339/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: Плахотнього Ю.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_3до проСвітловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2014 року №0030801701, -за позовомОСОБА_3В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2014 року №0030801701.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 25 листопада 2014 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0030801701, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 53508,20 грн. Позивач вважав, що відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яке призвело до порушення його прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" у зв'язку з порушення позивачем законодавства під час здіснення сплати належних сум податків до бюджету, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками акта перевірки.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 08.07.2008 року між фізичною особою ОСОБА_3 та Ват «Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір №3/PVN/5-07-08, згідно якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні ресурси в сумі 25316 доларів США з оплатою по процентній ставці 17,0% річних у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі (а.с.22-26).

04.12.2013 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду №1 до вищезазначеного Кредитного договору (а.с.29).

Так, пунктом 1 Додаткової угоди сторони визнають наявність боргу Позичальника за Кредитним договором, який складається:

з боргу за виданими Позичальнику Кредитними ресурсами, що становить 25 148,31 доларів США станом на 04 грудня 2013р.;

з боргу за процентами за користування Позичальником Кредитними ресурсами; що становить 20 258,56 доларів США станом на 04 грудня 2013р.;

Пунктом 2 Додаткової угоди сторони визначили умови та порядок реструктуризації вказаного у п.1 цієї Додаткової угоди боргу за кредитом, процентами за користування Кредитними ресурсами, які були надані Позичальнику відповідно до умов Кредитного договору:

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди Позичальник зобов'язується повернути Банку у строк до 04 грудня 2013р. отримані ним у фактичне користування Кредитні ресурси у сумі 14 000,00 (Чотирнадцять тисяч дол. США) доларів США.

Згідно п.2.2. угоди, за умови своєчасного та у повному обсязі виконання Позичальником своїх зобов'язань, визначених п. 2.1 цієї Додаткової угоди, Банком здійснюється прощення боргу, а саме прощення:

заборгованості за залишком Кредитних коштів, що залишиться у фактичному користуванні Позичальника з сумі 11148,31 доларів США.

заборгованості за несплаченими процентами на дату укладання цієї Додаткооої угоди (на 04 грудня 2013р.) у сумі процентів, зазначеній у п.1. цієї Додаткової угоди.

Умовами договору передбачено, що про прощення боргу Банк повідомляє Позичальника письмово.

АТ «Банк «Фінанси та Кредит» листом №9-244000/159 повідомило позивача про те, що 04.12.2013 року АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснив прощення боргу за кредитним договором №3/PVN/5-07-08 від 08.07.2008 року (а.с.30).

12.11.2014 року на підставі наказу Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №759 від 04.11.2014 року та на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено перевірку ФО ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податки на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки перевіряючим податкового органу було складено акт від 12.11.2014 року №489/1700-2728105154 (а.с.6-12).

Перевіркою встановлено, що фізичною особою ОСОБА_3 порушено:

- п.16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, абз. в) п. 176.1 ст. 176 та ст.179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан за доходи за 2013 р.;

- п.167.1 ст. 167, пп. 164.2.14 «д», п.164.2 ст. 164, п.176.1 ст. 176, п.179.2 ст. 179 ПК України у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік на суму 42446,56 грн.

На підставі акту перевірки 12.11.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 року №0030801701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 42446,56 грн. та штрафних санкцій у розмірі 10611,64 грн. (а.с.13).

На підставі акту перевірки 15.10.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0006371701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14109,25 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3527,31 грн.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV "Податок на доходи фізичних осіб" Кодексу. Так, відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 вказаного розділу Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Кодексу додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно абзацу д) підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Більш того, вищезазначена норма містить дві обов'язкові ознаки для того, щоб нарахувати ПДФО за отримання додаткового блага - це прощення суми боргу з повідомлення платника податку про дані обставини та включення такої суми доходу до податкового розрахунку.

Усі ці складові були наявні на стадії перевірки відповідачем та винесенні податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.54 статті 14 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Виходячи із вищенаведених норм, сума прощеного боргу є доходом фізичної особи -позичальника.

Згідно із ст. 164 ПК України (якою визначено базу оподаткування ПДФО) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи, визначені п. 164.2, та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, сума боргу платника, анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора до закінчення строку позовної давності, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ (15 % та/або 17 %).

Згідно з пп. "б" п. 176.2 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою " 126".

Згідно листа АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 05.05.2014 р., останнім включено до розрахунку форму 1ДФ за 4 квартал 2012 р. інформацію про нарахований дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості ОСОБА_3 у сумі 251035,11 грн. (а.с.34-35).

Таким чином, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 ПКУ прийняло рішення про прощення боргу ОСОБА_3 шляхом укладання додаткової угоди та повідомило відповідну податкову інспекцію про те, що ОСОБА_3 отримав за кодом " 126" дохід в розмірі 251035,11 грн., тобто сума з якої не було сплачено суми податку.

Суд зазначає, що в даних правовідносинах банк своїми діями зняв з себе обов'язок по сплаті податку за списаним боргом і переклав його на боржника.

Згідно з підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі - податковий розрахунок № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126" (наказ ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за № 46/18784).

Положеннями п.179.1 ст.179 Кодексом зазначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан та доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При нарахуванні (наданні) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно і Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, зазначеною у п. 164.5 статті 164 Кодексу.

З аналізу наведених норм суд зазначає, що платник податку - боржник після отримання додаткового блага зобов'язаний до 1 травня року, наступного за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу ДПС, у якому він перебуває на обліку, відобразити в ній зазначений дохід і самостійно до 1 серпня року, наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

На думку суду, сума боргу визначається банком відповідно до умов договору, про списання (прощення) якої повідомляється податковий орган. Відповідно до чинного законодавства податковий орган не зобов'язаний перевіряти, що саме банк списав боржнику: тіло кредиту, проценти чи штрафні санкції, оскільки сума зазначена та отримана за кодом "126" вважається додатковим благом та підлягає оподаткуванню.

Між тим, відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів, є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'язального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, питання припинення зобов'язань, що виникають із кредитних договорів, у тому числі шляхом прощення боргу, повинні бути врегульовані між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин.

Суд зазначає, що у разі невиконання кредитором вимог підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу стосовно повідомлення боржника про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку № 1ДФ, такий кредитор зобов'язаний в повному обсязі виконати обов'язки податкового агента, встановлені пунктом 176.2 статті 176 Кодексу. При цьому вказані доходи оподатковуються в складі загального місячного оподатковуваного доходу платника податку за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що протягом перевіряємого періоду ОСОБА_3 отримав доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи.

Згідно частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов фізичної особи ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2014 року №0030801701 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016; Код ЄДРПОУ: 38037409; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_3, Кіровоградський окружний адміністративний суд) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1644,30 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 26.01.2015р.

Суддя Р.В. Жук