Справа № 190/1722/14-к
Провадження №1-кп/190/8/15
ЄРДР №
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2015 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого-судді Резніченка М.С.,
за участю секретаря
судового засідання Москалець А.В.,
прокурора Максимова Р.І.,
представника потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014040550000750 за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Красноіванівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 22.04.2002 р. П'ятихатським районним судом за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 1, 14 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, 2) 06.04.2004 р. тим же судом за ст. 187 ч. 3, 69, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 3) 17.12.2008 р. П'ятихатським районним судом за ст. ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, 4) 23.09.2011 р. Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ст. 390 ч. 1, 71 КК України до 1 року 9 місяців позбавлення волі, 5) 16.04.2014 р. П'ятихатським районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, 6) 02.06.2014 р. тим же судом за ст.ст. 186 ч. 2, 2032 ч.1, 263 ч. 1, 70 ч.ч. 1, 4, 72 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 170000 гривень штрафу, 7) 17.11.2014 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 186 ч. 3, 185 ч. 3 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 12 травня 2014 р. приблизно о 20.00 год., перебуваючи в домоволодінні ОСОБА_5 на АДРЕСА_3, де розпивали спиртні напої, взяв викрутку, розкладний ніж та робочі рукавиці і з метою викрадення чужого майна, в стані алкогольного сп'яніння пішов до ОСОБА_6 на АДРЕСА_4 в цьому ж населеному пункті. Діючи умисно, з корисливої заінтересованості близько 21.20 год. ОСОБА_4 через паркан проник на територію садиби ОСОБА_6, за допомогою викрутки і ножа відкрив віконну раму та проник в будинок, де помітив стоячого посеред кімнати ОСОБА_6, наніс один удар рукою в область грудної клітини, від чого той упав на підлогу. ОСОБА_4 пішов в іншу кімнату, де зі столу відкрито викрав пакет з продуктами харчування, у тому числі 1 кг гречки вартістю 10,15 грн., 1 кг рису вартістю 12,90 грн., 1 кг цукру вартістю 11.30 грн., 1 кг макаронів вартістю 08,40 грн., 2 банки згущеного молока вартістю 19,30 грн. кожна. З викраденим залишив територію домоволодіння ОСОБА_6, розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріальну шкоду на загальну суму 81,35 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 20 травня 2014 р. приблизно о 23.30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно прийшов до приміщення редакції газети «Злагода», розташовану на вул.. Мамона, 127 в м. П'ятихатки Дніпропетровської області, де за допомогою металевої фомки, яку носив з собою, відкрив вікно та проник всередину приміщення редакції. З кабінету «Операторська» ОСОБА_4 таємно викрав системний блок «Sempton 2600» вартістю 381,10 грн., монітор ТFТ 18,5 LG Flatron W1943SE-PF вартістю 541,09 грн., клавіатуру вартістю 40 грн. та блок живлення вартістю 510 грн.. З викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши Комунальному підприємству редакції громадсько-інформаційної газети «Злагода» матеріальну шкоду на загальну суму 1472,19 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю і скористався правом, передбаченим ст.. 63 Конституції України, відмовившись від показань у судовому засіданні. У судових дебатах висловив щире каяття, просив не призначати суворе покарання.
Потерпілий ОСОБА_6 про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився і подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 55, 119).
Представник потерпілого ОСОБА_3 до початку розгляду справи заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства редакції громадсько-інформаційної газети «Злагода» матеріальної шкоди, завданої злочином на суму 4132,02 грн., та в судових дебатах зазначила, що матеріальну шкоду слід стягнути на користь редакції в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення в сумі 1472,19 грн., оскільки заявляючи позовні вимоги виходила з балансової вартості викраденого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При встановлених обставинах, перевіривши та дослідивши представлені докази у визначеному вище порядку, надавши їм належну оцінку в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні знайшла своє підтвердження.
Оцінюючи в сукупності вищенаведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив злочини проти власності, віднесені відповідно до ст. 12 ч. 4 КК України до категорії тяжких злочинів, а його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 3 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за умисні, тяжкі і корисливі злочини, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд встановив щире каяття. Обставинами, які згідно ст.. 67 цього Кодексу обтяжують його покарання, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, .
Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, визначивши покарання за сукупністю злочинів у відповідності з положеннями ст.. 70 ч.ч. 1, 4 КК України шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим з ізоляцією від суспільства, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, оскільки відповідно до ст.. 66 КК України щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, однак суд вважає, що ОСОБА_4 критично не оцінив свою поведінку, а висловив щире каяття лише з метою уникнути суворого покарання. Суд робить такий висновок після вивчення особи обвинуваченого, адже жодна з судимостей не погашена та не знята, при цьому судом неодноразово застосовувалися положення ст.ст. 75, 76 КК України, та ОСОБА_4 жодних висновків не зробив і на шлях виправлення не став. Крім того, призначаючи покарання, суд застосовує положення ст. 70 ч. 4 КК України, оскільки судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда 17.11.2014 р. ОСОБА_4 засуджено за ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, а правопорушення, які розглядаються, вчинені ним до постановлення попереднього вироку.
Крім того, відповідно до положень ст.. 93, 331 КПК України судові витрати за проведення НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області експертного дослідження у даній справі на користь держави слід покласти на обвинуваченого, оскільки зазначені витрати у розмірі 245,70 грн. ані до судового, ні в судовому розгляді ним не відшкодовані.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільний позов, заявлений Комунальним підприємством редакції громадсько-інформаційної газети «Злагода» до ОСОБА_4 підлягає задоволенню в межах і обсязі пред'явленого обвинувачення в сумі 1472,19 грн., що буде розумним і співмірним розміром завданій шкоді, яку достатньо обґрунтувала у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 і у судовому засіданні запропонувала до стягнення саме вказану суму спричиненої шкоди.
Згідно вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17.11.2014 р. строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислюється з 17.11.2014 р. та у відбутий строк покарання зараховано перебування під вартою з 02.06.2014 р. за вироком П'ятихатського районного суду, тому строк відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахувати з 02 червня 2014 р. (а.с. 111-113, 123-125).
На підставі ст. 1166 ЦК України, керуючись ст..ст. 321, 323, 324, 328, 330-339 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, призначивши покарання:
за ст. 186 ч. 3 КК України - 5 років позбавлення волі, за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення волі.Відповідно до ст.. 70 ч. 1, 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2014 року більш суворим за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з поміщенням у кримінально-виконавчу установу закритого типу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити дотеперішній до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання обчислювати з 02 червня 2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання перебування під вартою за вироком П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2014 р..
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства редакції громадсько-інформаційної газети «Злагода» (р/р № 26045709204503 АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805) 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) гривні 19 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави витрати за проведення науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУ МВС України в Дніпропетровській області судової трасологічної експертизи № 14/02-31 від 30.05.2014 р. 245 (двісті сорок п'ять) гривень 70 копійок.
Речові докази: липка стрічка зі слідами трасологічного походження в спец пакеті № 0946867, яка знаходиться в камері схову речових доказів П'ятихатського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області (квитанція № 162893 від 05.06.2014 р.), знищити.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Обвинуваченому, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий-суддя М.С.Резніченко
Судове рішення № 43060705, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 12.03.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 190/1722/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: