Ухвала суду № 43058630, 04.03.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/16/15 Справа № 703/4343/13-к Категорія: ч. 1 ст. 121, ст. 118 КК України Головуючий у І інстанції Овсієнко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Неділько М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНеділька М.І. суддів секретаряСуходольського М.І., Торопенка М.В. Овчаренко І.С. з участю прокурора Кривенко Є.П.

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10

розглянула матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні та потерпілої ОСОБА_11 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2014 р., яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на шість років позбавлення волі;

за ст. 118 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття остаточно визначено покарання сім років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_7 виправданий.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_11 моральну шкоду в сумі 50000 грн.; - на користь держави - затрати, пов'язані з лікуванням потерпілого ОСОБА_12 - 2528 грн. та за проведення експертизи в сумі 1162 грн. 42 коп.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_7 засуджений за те, що він, 13.02.2013 р. близько 21-ї години, за місцем проживання в АДРЕСА_1, під час сварки на побутовому грунті із ОСОБА_13, яка, проявляючи агресію і погрожуючи вбивством, замахувалася на нього кухонним ножем, що він сприйняв як реальну загрозу його життю, захищаючись, перевищивши межі необхідної оборони, перехопивши руками її руку з ножем і відвівши від себе, направив її на потерпілу і умисно наніс їй удар в підключичну область, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді сліпого проникаючого поранення грудей зліва з ушкодженням легені, судин основи серця та нисхідної частини дуги аорти, спричинивши масивний крововилив у ліву грудну порожнину, крововиливи у м'які тканини по ходу раньового каналу, що утворилися від дії травматичного предмета, що спричинило смерть потерпілої на місці пригоди.

Він же, 13.02.2013 р. близько 21 год. 20 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час перебування поблизу будинку 46 по вул. Косіора в м. Сміла, умисно наніс зустрічному перехожому ОСОБА_12, знаходячись в положенні стоячи, обличчям та тулубом в напрямку до потерпілого, три удари ножем в черевну порожнину, по лівій кисті та лівому передпліччі, спричинивши проникаюче поранення живота з ушкодженням паранефральної клітковини зліва із явищами гемоперитожуму, які утворилися від дії травматичного предмету, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Крім того, йому були спричинені рани лівої кисті та лівого передпліччя, що утворилися від дії травматичного предмета, що мав ознаки колюче-ріжучого предмету і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням прокурор у справі в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

При цьому посилається на невірну кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ст. 118 КК України стосовно потерпілої ОСОБА_13, оскільки по справі не встановлено, що з її сторони на нього мав місце напад.

Висновок суду про те, що бійку затіяла потерпіла і з її сторони мав місце напад на ОСОБА_7, достовірними даними не підтверджено в зв'язку з відсутністю перебування на місці події очевидців.

В той же час судом не дана оцінка показам потерпілої ОСОБА_11 про те, що того дня близько 19 годин, тобто за декілька годин до бійки, до неї телефонувала її дочка ОСОБА_13 і повідомила про агресивну поведінку ОСОБА_7, який перебував в нетверезому стані.

Про таку його поведінку того дня підтвердили і свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

Крім того, після нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_7 допомоги їй не надав, працівників міліції та швидку медичну допомогу не викликав, а взявши з собою ножа, залишив квартиру і продовжив злочинну діяльність.

Аналіз цього вказує на умисний характер дій ОСОБА_7, направлених на позбавлення життя ОСОБА_13.

При цьому у останнього відсутні тілесні ушкодження, які б свідчили про нанесення їх потерпілою.

Стосовно епізоду, пов'язаного із нанесенням тілесних ушкоджень ОСОБА_12, то також посилається на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 121 ч. 2 КК України.

Вказує, що судом при цьому не враховані спосіб, знаряддя злочину, характер, локалізацію поранень та поведінку перед цим обвинуваченого та потерпілого.

Як встановлено по справі, удар ножем був нанесений в життєво важливі органи. Після цього ОСОБА_7 з метою уникнення відповідальності з місця події зник, не надавши допомогу потерпілому, що свідчить про усвідомлення ним характеру своїх дій з настанням суспільно-небезпечних наслідків.

Також, виправдовуючи ОСОБА_7 по епізоду замаху його на умисне вбивство ОСОБА_10, суд у вироку не мотивував свій висновок про суперечливість та непослідовність показань як самого потерпілого, так і свідка - його дружини ОСОБА_18, не вказав в зв'язку з чим їх показання викликають у суду сумнів в своїй достовірності, враховуючи, що перед цим вони попереджалися про кримінальну відповідальність.

Вважає, що покази потерпілого є достовірні оскільки вони узгоджуються з фактичними обставинами та підтверджуються іншими доказами.

В той же час покази ОСОБА_7 стосовно цього підлягають критичній оцінці, враховуючи попереднє вчинення ним злочинних дій із застосуванням ножа та виїзд ОСОБА_19 із місця події.

Крім того, у мотивувальній частині вироку не зазначене пред'явлене органом слідства формулювання обвинувачення, яке визнане не доведеним та в резолютивній частині не зазначені підстави його виправдання.

Також у вироку мають місце суперечності стосовно стягнення витрат за проведення експертизи: у мотивувальній частині посилання на 3374 грн. 10 коп., а в резолютивній 1126 грн. 42 коп.

В зв'язку з наведеним просить під час апеляційного розгляду допитати потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_18 та постановити обвинувальний вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 за ч. 1ст. 115; ч. 2 ст. 15 п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України - 13 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 . 13 ч. 2 ст. 115 КК України - 12 років позбавлення волі з остаточним призначенням покарання - 15 років позбавлення волі зі стягненням із нього на користь держави 3374 грн. 10 коп. та на користь Смілянської міської лікарні за лікування потерпілого ОСОБА_12 2528 грн.

Про скасування цього вироку та постановлення нового з визнанням ОСОБА_7 винним за ст. 115 ч. 1 КК України з призначенням законного покарання ставить питання в апеляційній скарзі і потерпіла ОСОБА_11

При цьому посилається на невідповідність вироку фактичним обставинам справи, оскільки його висновки не підтверджуються наявними в справі доказами стосовно вбивства ОСОБА_7 потерпілу ОСОБА_13 в стані необхідної оборони з перевищенням її меж.

Вказує, що суд у вироку не навів доказів «агресивної поведінки потерпілої із використанням ножа та стрімкості подій», оскільки матеріали кримінального провадження цього не містять.

Таким чином, це є лише припущенням суду.

Крім того, судом не враховано перебування ОСОБА_7 під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшу свою апеляційну скаргу, представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_9, підтримавшого апеляційну скаргу своєї довірительки, потерпілого ОСОБА_10 про обставини тих подій, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах адвоката ОСОБА_8 про законність вироку суду першої інстанції та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин з наведенням належним і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як встановлено перевіркою, ці вимоги закону судом першої інстанції належним чином виконані не були.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

П. 5 ч. 2 ст. 291 цього закону гласить, що обвинувальний акт крім інших відомостей також має містити формулювання обвинувачення.

Проте матеріали кримінального провадження свідчать про те, що органом досудового розслідування та прокурором в порушення цієї норми закону обвинувачення ОСОБА_7 не сформульоване, а є лише повідомлення про підозру.

Таким чином, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК, що в свою чергу порушує його право на захист.

Наявність вказаного порушення закону є безумовною підставою скасування даного судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Крім того, на думку колегії суддів, при розгляді справи по суті суд першої інстанції належним чином не дослідив обставини вчинення кожного із епізодів правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 та без належного обґрунтування та оцінки доказів дійшов до передчасного висновку стосовно доведеності його вини в цих правопорушеннях, про що зазначив у вироку.

За таких обставин, при новому судовому розгляді суд першої інстанції повинен ретельно дослідити всі обставини кожного із епізодів обвинувачення дати їм вірну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

При цьому суд повинен також дати оцінку доводам прокурора та потерпілої ОСОБА_11, викладених ними в апеляційних скаргах, стосовно доведеності вини ОСОБА_7 у вказаних правопорушеннях.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та потерпілої ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27.05.2014 р. відносно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до 01.04.2015 р., включно.

Головуючий :

Судді :