Ухвала суду № 43054904, 12.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"12" березня 2015 р.

№ 5017/794/2012

Суддя Гуляк Г.І., розглянувши матеріали вх.№1076/15 від 11.03.2015 року

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна";

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП";

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна" звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою в порядку ст. 26 ГПК України (вх. ГСОО №1076/15 від 11.03.2015р.), в якій просить суд усунути перешкоди в користуванні майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна" шляхом заборони Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГРУП" вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування чи зберігання, третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул.Ізмаїльській 112 вул. Маршала Бірюзова, 1 в місті Білгород-Дністровський, що належить на праві власності ТОВ "Ліверман-Україна".

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У розумінні положень ст. ст. 1,2 Закону України „Про судовий збір” судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат, а платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Як встановлено судом, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна" не містить належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі позивачем, а саме – відсутня квитанція про сплату судового збору чи платіжне доручення щодо перерахування коштів.

Згідно даних інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. № 12-6621/11 документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

З урахуванням положень п. 2.21. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21 лютого 2013 року № 7 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі позивачем засвідчує невиконання ним вимог ст.57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згідно до чинної редакції статті 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення з відповідним номером рекомендованого листа.

Між тим в п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять належних доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки відсутня квитанція на покупку поштових послуг та опис вкладення.

Відсутність у матеріалах позовної заяви належних доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

Керуючись п. п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліверман-Україна" (вх. ГСОО №1076/15 від 11.03.2015р.) – повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява на 3-х аркушах з доданими документами на 28 -ми аркушах.

Суддя Г.І. Гуляк