Ухвала суду № 43054428, 12.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/12049/14 Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.14р. у справі №750/12049/14 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про скасування постанови про накладення штрафу від 07.11.14р.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.14р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не виконано вимоги державного виконавця про добровільне виконання судового рішення з поважних причин, у зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження ВП №42178074 за виконавчим листом №2506/3155/2012, виданим 12.02.14р. Деснянським районним судом м. Чернігова про зобов'язання УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку за відрахуванням вже сплаченої суми. Боржнику надано строк для добровільного виконання постанови.

На виконання вимоги державного виконавця, позивачем було повідомлено про часткове виконання рішення суду, в частині нарахування ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 265 грн., однак не виплачено за відсутності коштів.

07.11.14р. у зв'язку з невиконанням Управлінням в повному обсязі рішення суду у добровільному порядку, відповідачем на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено на боржника штраф у розмірі 680 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем на підставі та у спосіб повноважень, визначених Законом винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.99р. № 606 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон України № 606) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку.

Статтею 89 Закону № 606 передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють виконання у добровільному порядку рішення суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, доказів невиконання виконавчого листа від 12.02.14р. у справі №2506/3155/2012, у зв'язку з наявністю поважних причин позивачем не надано, доказів в обґрунтування поважності причин невиконання не наведено ні в ході виконавчого провадження, ні в ході судового розгляду справи.

Як зазначає апелянт, винятковим випадком невиконання рішення суду в добровільному порядку є відсутність державного асигнування.

Так, Європейським Судом з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначено, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції захист прав і основоположних свобод, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність державного асигнування не є поважною причиною для невиконання Управлінням рішення суду, що набрало законної сили.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 17.12.13р. у справі №К/9991/4996/12, від 24.10.13р. у справі №К/9991/6432/12, від 12.12.13р. у справі №К/9991/9003/12.

За наведених обставин, відсутні підстави для висновку про порушення судом вимог закону, та, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.14р. у справі №750/12049/14 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.12.14р. у справі №750/12049/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.