Ухвала суду № 43052376, 10.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2015 рокусправа № 804/15559/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування дисциплінарного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача №100\ДПР-14 від 02.09.2014р., яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік..

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність винесеного рішення та спливу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 13.09.2011р. є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність.

19.05.2014р. ОСОБА_2 звернулася до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області зі скаргою на порушення правил адвокатської етики та невиконання своїх адвокатських обов'язків адвокатом ОСОБА_1

У скарзі зазначалося, що між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір на надання правової допомоги, зокрема, позивач представляв інтереси ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи №2-Г/40-2011 (провадження №2/419/363/12) у Красногвардійському районному суді. Однак, адвокат ОСОБА_1 ухилявся від належного виконання своїх обов'язків, з'являвся не у всі судові засідання, не відстоював інтереси клієнта, не виходив на зв'язок (до нього не можливо було додзвонитися), а після того, як судом першої інстанції було ухвалено рішення не на користь ОСОБА_2, хоча всі докази у справі свідчили на її користь, так як навіть судовою експертизою було встановлення підробку її підпису, пообіцяв, що оскаржить це рішення в апеляційному порядку, проте жодних дій з цього приводу не вчинив, але протягом дев'яти місяців вводив клієнта в оману, говорячи, що апеляційна скарга подана і перебуває на розгляді, а потім заявив, що справа розглянута на користь ОСОБА_2 та пообіцяв привезти відповідні документи, однак, нічого не надав, а згодом ОСОБА_2 самостійно дізналася у суді, що жодної апеляційної скарги адвокатом подано не було. При цьому гонорар адвокату ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного з ним договору було сплачено, однак, жодної розписки чи квитанції про отримання коштів він клієнту не надав, кошти були передані адвокату в його автомобілі. З огляду на вищенаведене, ОСОБА_2 просила дисциплінарну палату вирішити питання про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності згідно ч.1 ст.34 цього Закону є вчинення ним дисциплінарного проступку.

При цьому ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1)порушення вимог несумісності; 2)порушення присяги адвоката України; 3)порушення правил адвокатської етики; 4)розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5)невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6)невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7)порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Разом з тим, відповідно до частини 3 означеної статті не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»визначено види дисциплінарних стягнень та строк їх застосування.

Так, відповідно до ч.1 ст.35 цього Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1)попередження; 2)зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3)для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно ч.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Статтею 37 цього Закону встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1)проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч.1, абз.1,4 ч.2, ч.3 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2014р. головою дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області Бондарем М.І. було дано доручення в порядку ч.2 ст.38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» члену цієї дисциплінарної палати Яловенку О.В. провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 про порушення адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики.

Згідно з довідки члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області Яловенка О.В. адвокат ОСОБА_1 в усній бесіді з Яловенком О.В., який повідомив позивачу про надходження скарги ОСОБА_2, пообіцяв надати письмові пояснення з цього приводу, але більше на зв'язок з Яловенком О.В. не вийшов та жодних пояснень не надав. За результатами перевірки було зроблено висновок про те, що в діях адвоката ОСОБА_1 є підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачено ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і для порушення відносно позивача дисциплінарної справи.

Статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

У зв'язку із відмовою адвоката ОСОБА_1 спілкуватися з членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області Яловенком О.В. позивач був викликаний до нього, як до голови цієї дисциплінарної палати, де позивачеві було надано для ознайомлення скаргу ОСОБА_2 та повідомлено про час, дату та місце проведення засідання дисциплінарної палати, на якому буде розглядатися питання визначення в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та наявність підстав для порушення відносно нього дисциплінарної справи, а саме: 28.05.2014р. в приміщенні Ради адвокатів Дніпропетровської області за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 5, оф.211 (5 поверх) о 10.00год. При цьому в особистій бесіді ОСОБА_1 запевнив його, що питання зі скаржницею він вирішить в добровільне порядку.

На засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області 28.05.2014р. адвокат ОСОБА_1 не з'явився, що зафіксовано в протоколі цього засідання.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №70/ДПП-14 від 28.05.2014р. у зв'язку із встановленням у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, що полягало у бездіяльності останнього по наданню правової допомоги клієнту ОСОБА_2, з якою ним було укладено відповідний договір та якою було виплачено гонорар, що в свою чергу, свідчить про порушення адвокатом обов'язків, передбачених п.п.1,2,6 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.17 Правил адвокатської етики, стосовно адвоката ОСОБА_1 було порушено дисциплінарну справу та призначено її до розгляду на 04.06.2014р. о 10.00год.

Копія рішення № 70/ДПП-14 від 28.05.2014р. з копією довідки члена дисциплінарної палати Яловенка О.В. звичайним листом за вих.№158/05-14 від 30.05.2014р. за підписом голови дисциплінарної палати Бондар М.І. була направлена на адресу адвоката ОСОБА_1 та за вих.№157/05-14р. направлена на адресу скаржниці ОСОБА_2 Зазначене рішення оскаржене не було.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Разом з тим, п.7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону встановлено, що розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (палати), може бути відкладений або зупинений у випадку неявки на засідання учасників та ін.

04 червня 2014 року ні адвокат ОСОБА_1, ні скаржниця ОСОБА_2 на засідання палати не з'явилися, в зв'язку із чим, розгляд справи було зупинено та призначено чергове засідання на 02 липня 2014 року.

02 липня 2014 року на засідання палати з'явилася ОСОБА_2 та надала свідчення про її взаємовідносини з ОСОБА_1 Позивач на засідання палати знову не з'явився, при цьому як встановлено судом першої інстанції особисто повідомлявся головою дисциплінарної палати.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції з протоколу засідання вбачається, що ОСОБА_2 на засіданні дисциплінарної палати пояснила, що сплатила адвокату ОСОБА_1 гонорар у сумі 5000,00грн., при цьому останній лише робив вигляд, що вживає якихось дій для захисту її інтересів в суді, проте, фактично нічого не робив. Також ОСОБА_1 запевняв ОСОБА_2, що склав апеляційну скаргу та направив її до апеляційного суду, однак, виявилося, що він вводив скаржницю в оману. Повернення коштів ОСОБА_2 не просить, залишає це на совісті адвоката, проте, через його брехню вона пропустила строк на оскарження рішення суду, яке було ухвалено не на її користь, хоча всі підстави для зворотного результату були наявні, про що її запевняв сам ОСОБА_1 Останній раз вона спілкувалася з ОСОБА_1 після того, як їй стало відомо про відсутність апеляційної скарги в суді, приблизно у березні-травні 2014 року. Після звернення зі скаргою до дисциплінарної палати вважає, що її відносини з адвокатом ОСОБА_1 припинено у зв'язку із її відмовою від його представництва. Про відсутність можливості виконати весь обсяг дорученої за договором роботи адвокат ОСОБА_2 не повідомляв.

У зв'язку із повторною неявкою адвоката ОСОБА_1 та не надання ним пояснень з приводу скарги ОСОБА_2, було запропоновано та вирішено дисциплінарне провадження зупинити та знову викликати ОСОБА_1 на наступне засідання, яке було призначене на 06.08.2014р.

З пояснень відповідача наданих в суді першої інстанції вбачається, що при зупиненні дисциплінарного провадження крім наведеного було враховано і те, що позивач раніше притягувався до дисциплінарної відповідальності, що, в свою чергу, давало підстави для застосування відносно нього більш суворого виду дисциплінарного стягнення, отже, доцільно було отримати його особисті пояснення.

05 серпня 2014 року адвокат ОСОБА_1 надав на ім'я голови дисциплінарної палати ОСОБА_3 заяву, в якій просив зупинити дисциплінарне провадження у порушеній відносно нього дисциплінарній справі за скаргою ОСОБА_2, оскільки на даний час ним ведуться перемови про вирішення цього питання зі скаржницею у добровільному порядку (а.с.41).

На підставі наведеної заяви 06.08.2014р. справа відносно ОСОБА_1 не розглядалася та була призначена до розгляду на засіданні дисциплінарної палати 02 вересня 2014 року (а.с.80-86).

28 серпня 2014 року від ОСОБА_1 до дисциплінарної палати надійшла заява, в якій позивач просив закрити дисциплінарну справу відносно нього у зв'язку зі спливом строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності та розглянути справи за його відсутності. На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 у вказаній заяві зазначав, що рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі ОСОБА_2 було ухвалено 04.07.2013р., отже, строк його апеляційного оскарження сплинув 14.07.2013р. Враховуючи, що строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності становить один рік з моменту вчинення порушення, строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності сплинув 14.07.2014р. Також у заяві позивач зазначив, що він не вбачав підстав для апеляційного оскарження рішення у справі ОСОБА_2, тому апеляційну скаргу не складав. При цьому він неодноразово намагався мирно вирішити питання з ОСОБА_2, однак, це йому не вдалося (а.с.40).

У зв'язку із надходженням заяви ОСОБА_1 про розгляд дисциплінарної справи за його відсутності, а також враховуючи його неодноразові неявки на попередні засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області та на підставі ч.2 ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарна справа відносно позивача 02.09.2014р. була розглянута без участі ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Так, за результатами розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області було прийнято рішення №100\ДПР-14 від 02.09.2014р., яким відносно позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік (а.с.36-37).

Означене рішення мотивоване тим, що відповідно до п.1.4. Договору про надання правової допомоги від 14.02.2012р., укладеного між скаржницею ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1, останній брав на себе обов'язки, в тому числі, і щодо оскарження судових рішень до апеляційних та касаційних судових інстанцій, а відповідно до п.2.1. вказаного Договору, зобов'язувався інформувати клієнта про хід виконання доручення. Бездіяльність адвоката ОСОБА_1 по наданню правової допомоги скаржнику, з яким була досягнута домовленість на виконання конкретного виду правової допомоги, свідчить про порушення ОСОБА_1 обов'язків адвоката, передбачених п.п.1,2,6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.26 Правил адвокатської етики. При цьому строки притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності не є такими, що спливли, оскільки адвокат ОСОБА_1 навмисно до 14.04.2014р., надавав своєму клієнту неправдиву інформацію щодо оскарження ним рішення суду першої інстанції, чим ввів в оману клієнта, який тільки після цього особисто встановив через апеляційний суд Дніпропетровської області про відсутність апеляційної скарги, отже, на думку дисциплінарної палати, спілкування адвоката зі своїм клієнтом відповідно до Договору про надання правової допомоги закінчилось з моменту подання скарги, тобто - 19.05.2014р., а порушення ним законодавства, регламентуючого діяльність адвокатури продовжувалося включно до 14.04.2014р.

Приймаючи рішення щодо виду дисциплінарного стягнення, яке доцільно застосувати відносно адвоката, дисциплінарна палата врахувала системні та однотипні порушення адвокатом ОСОБА_1 законодавства, регламентуючого діяльність адвокатури, а саме: рішенням дисциплінарної палати № 38/ДПР-12 від 07.08.2012р. за скаргою ОСОБА_6 до адвоката було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, а рішенням дисциплінарної палати №148/ДПР-13 від 26.12.2013р. за скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до адвоката також було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції з Договору про надання правової допомоги від 14.02.2012р., укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1, вбачається, що ОСОБА_2, як клієнтом, було доручено позивачеві, як адвокату, оскаржувати судові рішення (ухвали) до апеляційних та касаційних судових інстанцій (п.1.4), при цьому адвокат за умовами п.2.1 договору зобов'язувався інформувати клієнта про хід виконання доручення (а.с.60-62).

При цьому адвокат ОСОБА_1 дійсно здійснював представництво інтересів ОСОБА_2 у судовому розгляді у першій судовій інстанції цивільної справи №2-Г/40-2011 (провадження №2/419/363/12) за позовом ОСОБА_2 до Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська, треті особи: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання незаконним рішення (а.с.55-59).

04 липня 2013 року у вищевказаній цивільній справі Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено (а.с.59).

При проголошенні вступної та резолютивної частини цього судового рішення у судовому засіданні були присутні ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_1, отже, їм було відомо результат розгляду справи.

Згідно довідки Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2014р. за №24139/14-Вих/2-204-63/13 рішення цього суду у справі ОСОБА_2 від 04.07.2013р. набрало законної сили 15 липня 2013 року; копію цього рішення (вступної та резолютивної частини) позивачка ОСОБА_2 отримала без зазначення дати, а копію повного тексту цього судового рішення ОСОБА_2 отримала 16.07.2013р.; документів, підтверджуючих отримання копії вказаного судового рішення представником позивача - ОСОБА_1 у справі не міститься (а.с.31).

З пояснень позивача наданих суду першої інстанції також вбачається, що ОСОБА_2 одразу повідомила йому про незгоду із ухваленим судом рішенням і про намір його оскарження в апеляційному порядку, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог була пов'язана лише із пропуском строку звернення до суду і відсутністю клопотання про поновлення цього пропущеного строку, в той час, як судом було встановлено на підставі висновку судової експертизи підроблення підпису позивачки ОСОБА_2 в документах, на підставі яких було прийнято оскаржуване нею рішення. Однак, ОСОБА_1 не вбачав сенсу в апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції, про що і повідомив ОСОБА_2, на що остання висловила своє невдоволення. Копію рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2013р. він не отримував і після його постановлення взагалі припинив спілкування з ОСОБА_2 Спілкувався з нею у лютому 2014 році, але з інших підстав, про ці обставини не згадувалося. Таким чином, на думку позивача, строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності розпочався від останнього дня строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська тобто з 14.07.2013р.

Враховуючи вищевикладене та приписи п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги, а також те, що згідно п.1.4. Договору про надання правової допомоги від 14.02.2012р., укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1, останній брав на себе обов'язки, в тому числі, і щодо оскарження судових рішень до апеляційних та касаційних судових інстанцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ОСОБА_1, відмовляючи ОСОБА_2 у виконанні доручення на підготовку та подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, отримавши попередньо гонорар за виконання умов вищевказаного договору, фактично ухилився від виконання взятих на себе обов'язків та допустив бездіяльність по наданню правової допомоги клієнту.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача про припинення дії договору про надання правової допомоги його належним виконанням, а тому , висновки відповідача про порушення позивачем приписів п.6 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є обґрунтованими та ґрунтуються на зібраних у справі доказах.

Обставини справи свідчать, про те, що позивач надавав клієнту ОСОБА_2 неправдиву інформацію про оскарження ним в апеляційному порядку судового рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04.07.2013р., в той час як жодних дій з цього приводу не вчиняв, чим ввів клієнта в оману, а також ухилявся від спілкування з ОСОБА_2 після того, як нею було висловлено невдоволення з приводу його поведінки, хоча відповідно до ст.26 Правил адвокатської етики, як адвокат, ОСОБА_1 повинен був з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи, подаючи інформацію клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання. В зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про порушення позивачем приписів п.п.1,2 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.26 Правил адвокатської етики.

Також суд першої інстанції при цьому вірно врахував ті обставини, що адвокат ОСОБА_1 протягом розгляду скарги ОСОБА_2 ухилявся від надання пояснень з цього приводу, ігнорував повідомлення про необхідність їх надання та необхідність явки на засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, чим умисно затягував строки розгляду дисциплінарної справи, порушеної відносно нього.

Також судом першої інстанції вірно відхилено доводи позивача щодо порушення строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки відлік строку розпочинається не від останнього дня строку на апеляційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі за позовом ОСОБА_2 - з 14.07.2013р., як про це зазначає позивач, а з дня коли ОСОБА_2 стало відомо про надання адвокатом ОСОБА_1 неправдивої інформації про апеляційне оскарження вказаного рішення, оскільки з липня 2013 року по травень 2014 року позивач періодично повідомляв ОСОБА_2 неправдиву інформацію про рух її справи та наданого нею доручення щодо апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №100\ДПР-14 від 02.09.2014р., за яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порушень п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийняті оскарженого рішення встановлено не було.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, а тому рішення суду першої підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: В.Ю. Поплавський