ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23 січня 2015 року м. Київ В/800/5866/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),
Голубєвої Г.К., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14
у справі № 826/3812/14
за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос"
про стягнення коштів за податковим боргом, -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14.
Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС України, суддя - доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. І вже після надходження до Вищого адміністративного суду України даних про усунення недоліків суд вирішує питання про допуск заяви до провадження у Верховному Суді України або про відмову в допуску.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2014 заявника було повідомлено про те, що заяву подано без додержання вимог ст. 239 та ст. 2391 КАС України, а саме, податковим органом не зазначено та не надано різних за змістом судових рішень, в яких має неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.12.2014 та у межах строку, визначених такою ухвалою, заявником було усунуто недоліки заяви.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.
На підтвердження зазначеного заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.10.2014 № К/9991/61252/11, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.
Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України в цій справі немає, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка та до яких застосовувались норми податкового законодавства, та вирішення яких здійснювалося в порядку різних видів судового провадження.
Так, у справі, про перегляд судового рішення якої поставлено питання у заяві, податковий орган звернувся до суду з поданням в порядку ст. 1831 КАС України про стягнення коштів за податковим боргом. Підтримуючи позицію судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами обставин, як передумови виникнення підстав для внесення відповідного подання, що свідчать про наявність спору про право, вирішення якого повинно здійснюватися за загальними правилами позовного провадження, а не в порядку окремого провадження.
Разом з тим, зі змісту ухвали касаційної інстанції, наданої як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України, визначивши характер спірних правовідносин, вирішення яких здійснювалось за загальними правилами позовного провадження, зміст правової вимоги та матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, застосовував норми матеріального права з урахуванням встановлених попередніми судами обставин справи про те, що грошове зобов'язання платника податків є узгодженим в судовому порядку, тому держаний податковий орган, надіславши йому податкову вимогу, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 № К/800/43965/14 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Карась О.В.
Судді Голубєвої Г.К.
Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченко А.О.
Судове рішення № 43051833, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/3812/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: