Ухвала суду № 43050594, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 року м. Київ К/800/56414/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Розваляєва Т.С.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " САВ-ДІСТРИБЬЮШН" до Інспекції з питань захисту прав споживачів Івано-Франківській області про визнання нечинними та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» звернулось в суд з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області, в якому просило визнати незаконними дії, про визнання незаконними та скасування наказу від 11.11.2013 р. № 256, припису від 11.11.2013 р. № 0612 та постанови від 25.11.2013 р. № 395.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складено акт, на підставі якого прийнято припис від 11.11.2013 р. № 0612 та постанову від 25.11.2013 р. № 395 про накладення стягнень. Позивач вважав, що відповідачем перевірка проводилася з порушенням законодавства, незаконно, без правових підстав, а висновки перевіряючих щодо порушення ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» вимог законодавства були помилковими та такими, що не відповідали дійсності, оскільки всі товари реалізовувалися з врахуванням ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема була доступна необхідна, достовірна інформація про продукцію, а також наявні документи, які підтверджували якість та безпеку такої продукції.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 р. , в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 0612 від 11.11.2013 року. В акті перевірки відображено допущені позивачем при здійсненні господарської діяльності порушення вимог чинного законодавства, зокрема, встановлено відсутність необхідної, доступної, своєчасної інформації про продукцію, згідно законодавства про мову (інформація про найменування, місцезнаходження підприємства, що здійснює функції щодо прийняття претензій від споживачів, а також проводить ремонт та інше технічне обслуговування), відсутність документів, які засвідчують якість та безпеку товарів, інформація про місцезнаходження підприємства, яке виконує функції виробника щодо прийняття претензій від споживачів зазначено з порушеннями законодавства про мову.

З вказаний актом ознайомився заступник керівника магазину, підписав його із зауваженнями, зокрема з посиланням на незаконність, безпідставність та проведення вказаної перевірки, з порушенням ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Також, відповідачем складено протокол про адміністративне порушення № 0516 від 12.11.2013 р., у якому зазначено, що на час проведення перевірки заступником керівника магазину не забезпечено наявність необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про продукцію та документів про безпеку та якість товарів.

За підсумками перевірки позивачу надано припис від 11.11.2013 року № 0612 до акту перевірки, згідно якого ТОВ «САВ ДІСТРІБЬЮШН» заборонено реалізовувати продукцію за відсутності документів, що засвідчує її відповідність вимогам нормативних документів, сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, документів, що підтверджують її належну якість, відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та зобов'язано усунути недоліки зазначені в акті перевірки.

Відмовляючи в задоволені позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Інспекція з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області діяла у межах наданої законом компетенції, з дотриманням усіх встановлених вимог та за наявності необхідних документів для проведення позапланової перевірки позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами. При цьому позивачем не спростовані порушення вимог законодавства, виявлені відповідачем на момент перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. В ч. 2 вказаної статті вказано, що на підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією із підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Івано-Франківській області № 256 від 11.11.2013 р. про направлення на проведення позапланової перевірки ТОВ «САВ ДІСТРІБЬЮШН» видано на підставі згоди Держспоживінспекції України, тобто з дотриманням вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, в тому числі: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав, споживачів, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції, зокрема, на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів, ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

У ч. 2 ст. 15 цього закону зазначено, що вказана інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, щодо наявності порушень позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» зважаючи на встановлений факт відсутності на час проведення перевірки у позивача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про те, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 22.07.2014 р. скасований наказ про проведення позапланової перевірки від 11.11.2013 р. № 256, оскільки вказана обставина не впливає на характер встановлених судом обставин справи не спростовує правомірність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Таким чином, суд касаційної інстанції

Згідно ч. 3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції всебічно дослідили обставини справи та вірно застосували норми матеріального права до їх вирішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» по справі № 809/3898/13-а відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: