Ухвала суду № 43050511, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/22728/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2014

у справі № 2а-1890/10/2170

за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні:

- № 0000232301/0 від 22.01.2010 та № 0000232301/1 від 08.04.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 644 412 грн., у т.ч.: 429 608 грн. основного платежу та 214 804 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000131702/0 від 25.01.2010 та № 0000131702/1 від 14.04.2010 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 69 444,69 грн., у т.ч.: 23 148,23 грн. основного платежу та 46 296,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000082200/0 від 25.01.2010 та № 0000082200/1 від 13.04.2010 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 46 914,24 грн., в т.ч.: 15 638,08 грн. основного платежу та 31 276,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.02.2011 позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 22.01.2010 № 0000232301/0 та від 08.04.2010 № 0000232301/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 429 608 грн. основного платежу та 214 804 грн. штрафних (фінансових) санкцій, від 25.01.2010 № 0000131702/0 та від 14.04.2010 № 0000131702/1 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в частині донарахування 22 998,23 грн. основного платежу та 45 996,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 25.01.2010 № 0000082200/0 та від 13.04.2010 № 0000082200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 15 638,08 грн. основного платежу та 31 276,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2014 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 22.01.2010 №0000232301/0 та від 08.04.2010 № 0000232301/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 429 608 грн. основного платежу та 214 804 грн. штрафних (фінансових) санкцій; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2009, складено акт № 81/23-5/00952367 від 15.01.2010, в якому зафіксовані порушення п. 1.32 ст. 1, п. 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 429 608 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за період 2008 рік на суму 104 254 грн.; п. 4.3 ст. 4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6 п. 7.3, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 20 850 грн. за 2008 рік; п. 3.1 ст. 3, пп. пп. 4.2.6, 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час проведення перевірки щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007-2009 роки на суму 23 148,23 грн., у т.ч. по періодах: за ІІІ квартал 2007 року в сумі 150 грн., за І квартал 2008 року в сумі 22 998,23 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки та процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Донараховуючи податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств, податковий орган виходив з того, що сума дебіторської заборгованості в розмірі 1 952 206 грн., яка утворилась внаслідок несплати ТОВ «Уніком-Грейн» обумовленої суми по договору купівлі-продажу техніки у позивача та була стягнута в судовому порядку з урахуванням нарахованої пені та витрат з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних та витрат по сплаті держмита, була віднесена позивачем до складу валових витрат за 1 півріччя 2005 року та станом на 01.07.2007 у ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» рахується сума дебіторської заборгованості ТОВ «Уніком-Грейн» в розмірі 1 614 179,25 грн.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору від 01.12.2007 № 1180 про відступлення права вимоги та акту звірки взаємних розрахунків вказана вище сума дебіторської заборгованості в розмірі 1 614 179,25 грн. була направлена на погашення існуючої кредиторської заборгованості позивача перед «WJ Exsport Import», яка станом на 01.07.2007 складала 1 632 135,76 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не включена до складу валового доходу погашена дебіторська заборгованість в сумі 1 614 179,25 грн., а віднесена до валових витрат лише різниця перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською в сумі 17 956,51 грн.

Однак, у декларації позивача за 4 квартал 2007 року у рядку 02.2 «коригування валових доходів самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» було відображено суму 1 941 833 грн. та у рядку 01.6 задекларовано 2 070 966 грн., у т.ч.: 1 614,2 тис. грн. - погашення дебіторської заборгованості ТОВ «Уніком-Грейн», 191,2 тис. грн. - реалізація інших оборотних активів, 103,6 тис. грн. - доходи від оренди, 93,7 тис. грн. - безоплатно отримані активи, 10 тис. грн. - списання кредиторської заборгованості, 58,3 тис. грн. - інші доходи.

З декларації на прибуток за 2007 рік вбачається, що позивачем було самостійно виправлено помилки, допущені при декларуванні доходів минулих періодів, а саме: в декларації за 11 місяців 2007 року від 19.12.2007 в рядку 01.1 виправлено 116 603 215 грн. на 1 186 032 215 грн.; в рядку 01 виправлено 170 916 883 грн. на 172 916 883 грн., тобто, зазначена в рядку 02.2 сума безпосередньо відноситься до доходів 4-го кварталу 2007 року.

Тому, встановлюючи факт включення позивачем до складу валового доходу суми погашеної заборгованості відповідач повинен був взяти до уваги усі показники валового доходу перевіреного періоду, а не лише рядки 01.6 та 01.1, оскільки показники декларації свідчать, що дана спірна сума була включена до складу скоригованого валового доходу 2007 року, що виключає заниження оподатковуваного прибутку.

Щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 15 638,08 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 31 276,16 грн., судами встановлено, що податковий орган виходив виключно з того, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по операціям з придбання консультаційних послуг в рамках укладеного договору № UA 081806 від 30.04.2008 з Компанією «American Appraisal» (США) про виконання консультаційних послуг по оцінці основних засобів позивача, що призначена для підготовки фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами.

За договором № UA 081806 від 30.04.2008, укладеним між позивачем та Компанією «American Appraisal» (ААР) Inc., заснованою згідно з законодавством Штату Вісконсін в США. Від імені компанії, що проводила оцінку основних засобів позивача, діяв керуючий директор зазначеної компанії ОСОБА_2 на підставі довіреності. Оплата відповідних послуг нерезиденту здійснювалась позивачем з розрахунку 509 071,86 рос. руб/104 253,88 грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до вимог п. 1.21 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що доходами із джерелом їх походження в Україні визнаються будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України та інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно положень ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Звільнення від сплати податків на території України може бути передбачене угодою України з державою, з якою походить такий нерезидент, яка передбачає спеціальний порядок уникнення подвійного оподаткування.

Отже, отримані компанією «American Appraisal» (ААР) Inc. доходи від наданих послуг згідно договору № UA 081806 від 30.04.2008 підлягають оподаткуванню, тобто висновки в акті перевірки ДПІ є обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.01.2010 № 0000082200/0 є правомірним.

Щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: заниження податку при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам: ОСОБА_3 в січні 2008 року (сума виплаченого доходу 132 821,50 грн.), ОСОБА_4 в лютому 2008 року (сума виплаченого доходу 20 500 грн.) (транспортні засоби), при якому позивач не здійснив попереднього утримання, нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 22 998,23 грн. ВАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» придбавало рухоме майно у фізичних осіб за посередництвом Української товарної біржі на підставі біржових контрактів.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору (п. п. 12.3, 12.5 ст. 12 Закону України» «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до положень ст. ст. 1, 4 Закону України «Про товарну біржу» метою діяльності товарної біржі є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій та забезпечення, зокрема, умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг без права здійснювати біржові операції, оскільки таке право мають лише її члени або брокери, які зобов'язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі.

Також відповідно ч. ч. 3, 4 ст. 1 цього Закону товарна біржа не займається посередництвом і не має на меті одержання прибутку; діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що податковим органом правомірно визначено суму податку з доходів фізичних осіб, яку позивач мав нарахувати та сплатити до бюджету, за результатами придбання рухомого майна (транспортних засобів) у фізичних осіб за посередництвом Української товарної біржі на підставі біржових контрактів.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів» відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний