Ухвала суду № 43050506, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/14715/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Лясковського В.В.

відповідача - Костяного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2014

у справі № 816/6985/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «Глобинський переробний завод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю «Глобинський переробний завод» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 000003153/80/ППР-100/16-08 від 14.08.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобинський переробний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за квітень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в грудні 2012 року, складено акт № 281/15-322/30547403 від 19.07.2013, в якому зафіксовано порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2013 року на загальну суму 5 061 923 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 14.08.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000003153/80/ППР-100/16-08 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 061 923 грн.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на основі різниці між показниками, наданими позивачем (7 274 816 грн.) та даними перевірки (2 212 893 грн.), в результаті чого відхилення склало - 5 061 923 грн.

В акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що на дату складання акту перевірки податкову інспекцію не повідомлено про результати розгляду скарги ТОВ «Глобинський переробний завод» у Полтавському окружному адміністративному суді по справі № 816/3918/13-а за позовом ТОВ «Глобинський переробний завод» до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 000002153/40/1608 від 25.04.2013, тому результати перевірки, на підставі якої було прийняте вказане податкове повідомлення-рішення, враховані у повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність віднесення до складу від'ємного значення з податку на додану вартість коштів у сумі 4 842 292,85 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ІПК Полтавазернопродукт», ТОВ «АФ ім. Довженка» та ТОВ «АФ «Добробут» була предметом дослідження під час розгляду адміністративної справи № 816/3918/13-а за позовом ТОВ «Глобинський переробний завод» до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 000002153/40/1608 від 25.04.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, по справі № 816/3918/13-а встановлено правомірність формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ по господарським взаємовідносинам із ТОВ «ІПК Полтавазернопродукт», ТОВ «АФ ім. Довженка» та ТОВ «АФ «Добробут», а також підтвердження фактичної сплати ПДВ в ціні придбаних товарів/послуг їх постачальникам, що підтверджено платіжними дорученнями із відмітками банку про списання коштів із розрахункових рахунків позивача, на основі чого суди дійшли висновку, що позивач мав право заявляти до бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2013 року у розмірі 7 780 150 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного суду України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наявності встановленого факту правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за результатами господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «ІПК Полтавазернопродукт», ТОВ «АФ ім. Довженка» та ТОВ «АФ «Добробут», в результаті чого першим віднесено до складу від'ємного значення з ПДВ кошти в сумі 4 842 292,85 грн., податковим органом безпідставно зроблено висновок про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2013 року на вказану суму.

Щодо суми від'ємного значення з ПДВ в розмірі 219 630 грн., то судами обох інстанцій встановлено, що вказана сума сформувалась за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «Котлогаз» на основі договору купівлі-продажу, предметом якого було придбання триходового жаротрубно-димогарного котла BUDERUS.

На здійснену покупцем попередню оплату згідно платіжного доручення за вказаний котел продавцем виписано податкову накладну № 57 від 20.12.2012 на загальну суму 1 317 782,23 грн., в т.ч. ПДВ - 219 630,37 грн.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України).

У зв'язку з поверненням ТОВ «Глобинський переробний завод» в квітні 2013 року коштів контрагенту внаслідок розірвання договору купівлі-продажу, останнім проведено коригування у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року суми податкових зобов'язань з позначкою «-» 219 630,37 грн.

З урахуванням зазначеного, суди дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ в квітні 2013 року.

За встановлення в судовому порядку правомірності заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2013 року в розмірі 5 061 923 грн., тому у податкового органу були відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи наведене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний