Ухвала суду № 43050503, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2015 р. м. Київ К/800/12728/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югремстройсервіс»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014

та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013

у справі № 815/3351/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югремстройсервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югремстройсервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби № 0000152200 та № 0000162200 від 23.01.2013 та № 0000852202 від 09.04.2013.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014, в задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Югремстройсервіс» з правових відносин з ТОВ «Забудова світу» за період липень 2011 року та ТОВ «Тетрабудсервіс» за період серпень 2011 року, складено акт № 006/22-0304/13890900 від 03.01.2013, в якому встановлено порушення: п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року у розмірі 9 000 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011 року у сумі 23 000 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 23.01.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000152200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 250 грн., в т.ч.: 9 000 грн. основного платежу та 2 250 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000162200 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на 23 000 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 09.04.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000852202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28 750 грн., в т.ч.: 23 000 грн. основного платежу та 5 750 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість ґрунтується на актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Забудова світу» та ТОВ «Тетрабудсервіс» та показаннях осіб в рамках кримінальних справ.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодились з доводами податкового органу, викладеними в акті перевірки щодо неправомірності визначення сум податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Забудова світу» та ТОВ «Тетрабудсервіс» з огляду на те, що актами про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів встановлено фактичну відсутність підприємства за податковою адресою, що дає підстави вважати, що у підприємства відсутні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, крім того, звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій щодо неправомірного донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі, з огляду на наступне.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та формування від'ємного значення податку на додану вартість позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

При вирішенні даного спору судам слід дослідити обставини реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Югремстройсервіс» з контрагентами ТОВ «Забудова світу» та ТОВ «Тетрабудсервіс», на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить встановити: дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку; рух активів у процесі здійснення господарських операцій; спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Для вирішення спору важливе значення має також встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

При цьому, судам слід врахувати, що право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від факту проведення зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податку.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише неможливістю проведення зустрічної звірки даних контрагента через відсутність його за юридичною адресою та відсутністю в нього основних фондів, складських приміщень, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Крім того, факт порушення кримінальної справи, за відсутності обвинувального вироку, не є достатнім доказом для висновку про податкове зобов'язання, оскільки, для підтвердження тих чи інших юридичних фактів необхідна наявність відповідних судових рішень, що набрали законної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Югремстройсервіс» задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний