Ухвала суду № 43050492, 16.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2015 р. м. Київ К/800/52288/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач) Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року

у справі № 820/4324/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби,

Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області

про стягнення суми,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області, в якому просило суд стягнути з держбюджету в особі ГУДКСУ у Харківській обл. (платник УДКСУ у м. Харкові за кодом 14010200 "Бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами", символ звітності банку 030, р/р 31119030700002 у банку ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) на користь ПАТ «Завод «Південкабель» пеню у розмірі 114212,70 грн. за прострочку погашення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у сумі 3551390,00 грн. з 14.01.2013 року по 27.05.2013 року за 134 дні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить відповідні судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Клопотання про розгляд справи за участю усіх представників сторін не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті відповідно до вимог статті 222 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями СДПІ ВПП у м.Харкова ДПС проведено позапланову перевірку ПАТ «Завод «Південкабель» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 31.11.2010 року, за наслідками якої встановлені порушення п.п. 7.7.2 п.п. 7.7., п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та встановлено, що позивачем в порушення зазначених норм, було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на суму 3 551 390 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення 0000100840/0 від 21.03.2011 року, яке в подальшому позивач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення 0000100840/0 від 21.03.2011 року СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року по справі № 2-а-2797/11/2070 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2012 року відкрито касаційне провадження за скаргою податкового органу на зазначені вище судові рішення у справі № 2-а-2797/11/2070.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди обох інстанції у цій справі мотивували їх тим, що остаточне рішення по справі №2-а-2797/11/2070 не винесене, судове оскарження триває, а тому у податкового органу не настав обов'язок надавати висновок, як передбачено статтею 200 Податкового кодексу України, до органів Державної казначейської служби. При цьому суди дійшли висновків, що законодавець пов'язує механізм розрахунку пені, по-перше, з моментом її виникнення, по-друге, з днем її погашення (повного або часткового), а тому у даному випадку не є можливим визначити розмір пені за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Так, у статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Стаття 255 КАС України встановлює, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій , посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Стаття 200 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, аналіз зазначених вище правових норм, дає підстави вважати, що на суми податку, не відшкодовані протягом строку, який визначений статтею 200 Податкового кодексу України, що вважаються заборгованістю з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'являти вимоги про стягнення зазначеної пені.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі обставини, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочку суми бюджетної заборгованості ПДВ на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, є обґрунтованими, а мотиви та висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову - помилковими.

При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 року №К/9991/96175/11 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 у справі № 2а-2797/11/2070 - без змін.

Крім того, враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 03.06.2014 року №21-131а14.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Колегія суддів вважає, що на підставі частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 820/4324/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук