Ухвала суду № 43050464, 02.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2015 р. м. Київ К/800/55499/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач) Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року

у справі № 815/4081/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року скасовано. Прийнято нову постанову. Визнано протиправним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про відмову в списанні податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва. Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби списати податкове зобов'язання в сумі 3 703 863, 66 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 року замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2013 року позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів із заявою про списання безнадійного податкового боргу, а саме у зв'язку із закінченням строку сплати грошових зобов'язань на підставі вимог ст. 101, 102 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 14.12.2012 року №1329 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

Листом податкового органу від 18.04.2013 року № 7089/10/19-018 позивача повідомлено про відсутність законодавчих підстав для прийняття рішення щодо списання зазначеного податкового боргу, оскільки він не відповідає ознакам безнадійного у зв'язку із його узгодженням з моменту набрання чинності ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року у справі про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, на підставі якого позивачеві було визначено відповідне податкове зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився із доводами податкового органу, і виходив із того, що законодавчі підстави для списання податкового боргу відсутні.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із помилковості даних висновків та протиправності рішення податкового органу про відмову в списанні податкового боргу на підставі податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01046 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У відповідності до приписів ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі - пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (п.101.2.3 ст.101 ПК України).

Строк позовної давності у Податковому кодексу України встановлений статтею п. 102.1 ст. 102 і складає 1095 днів.

В силу п. 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» списанню підлягає, зокрема, податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК «Газ України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування», ДАТ «Чорноморнафтогаз», суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Абзацом 9 п. 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» встановлено, що відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Пунктом 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2012 року № 1329 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: на підставі даних інформаційних систем органів державної податкової служби (далі - ІС ДПС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відноситься до категорії суб'єктів господарювання, що мають право здійснювати постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, що підтверджується ліцензією серії АВ № 527273, виданою ПАТ «Миколаївгаз» Національною комісією регулювання електроенергетики України.

26.02.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів позивачу надано довідку № 3359/10/20-233 про те, що станом на 25.02.2013 року у платника податків ПАТ «Миколаївгаз» немає податкової заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету. Дана довідка була дійсною до 08.03.2013 року.

Листом від 09.04.2013 року № 5911/10/19-018 на запит позивача від 05.04.2013 року № 06/2244 податковим органом повідомлено, що станом на 05.04.2013 року згідно з обліковими даними карток особових рахунків платника податків ПАТ «Миколаївгаз» рахується заборгованість в сумі 3 703 863, 66 грн. за кодом платежу 21081100 - адміністративні штрафи та інші санкції.

Дана сума заборгованості виникла на підставі податкового повідомленням-рішенням від 02.06.2004 року № 0001772301/01048.

За результатами судового оскарження даного податкового повідомлення-рішення постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007 року у справі № 15/28/05-НР у задоволенні позову відмовлено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 року у справі № 22а-3034/08 постанову Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007 року скасовано, прийнято нову, якою позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 02.06.2004 року № 0001772301/01046. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2009 року та залишено у силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2007 року. За результатом розгляду заяви ПАТ «Миколаївгаз» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 року постановою Верховного Суду України від 18.12.2012 року у справі № 21-389а12 у задоволенні заяви ПАТ «Миколаївгаз» відмовлено.

Відповідно до частини першої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина третя ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

В силу частини п'ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, судом першої інстанцій вірно встановлено, що з 05.07.2012 року податкове зобов'язання ПАТ «Миколаївгаз» зі сплати штрафу у розмірі 3 703 863, 66 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 02.06.2004 року № 0001772301/01048, набуло статусу узгодженого, що виключає підстави для списання податкового боргу у вказаній сумі на підставі статей 101, 102 Податкового кодексу України за заявою від 11.04.2013 року.

Висновки суду апеляційної інстанції про те, що відповідач мав здійснити списання податкового боргу позивача в незалежності від того, містилося в заяві про списання безнадійного податкового боргу від 11.04.2013 року посилання на пункт 2-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України чи не містилося, є необґрунтованими, оскільки станом на 01.01.2011 року дане податкове повідомлення-рішення було скасованим рішенням суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог є вірним.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про задоволення позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 815/4081/13-а скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 року у справі № 815/4081/13-а залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук