Ухвала суду № 43047068, 10.03.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/14278/2012

Провадження № 4-с/520/31/15

УХВАЛА

10.03.2015 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранова Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції,

В С Т А Н О В И В :

23.02.2015 року заявник звернулась до суду з скаргою, в якій просить суд постановити ухвалу, якою визнати дії старшого державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 неправомірними; зобовязати старшого державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 скасувати постанову від 22.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 44156, 43 гривень.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та зацікавлена особа ОСОБА_3 скаргу підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Інші сторони по справі у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, оглянувши матеріали справи вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушені їхні права і свободи.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 1512/14278/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року позов Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк - задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк заборгованість за Рамковою угодою та укладеного на її підставі Договору про надання траншу в розмірі 438 345,32 грн. (чотириста тридцять вісім тисяч триста сорок пять гривень тридцять дві копійки).

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк суму сплаченого судового збору в розмірі 3 219,00 грн.

В рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 5.6751-ІД 1, укладеним 08.07.2005 р., а саме: квартиру № 21, яка знаходиться у будинку № 15, корпус А по проспекту Академіка Глушко у м. Одесі, яка належить громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_6, ОСОБА_5 в рівних частках кожному, шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової вартості та пріоритетності вимог інших кредиторів в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.

Виселено ОСОБА_1 (06.09.1964 р. н., ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (31.03.1958 р. н. , ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_4 (20.02.1986 р. н., ІПН НОМЕР_3) та ОСОБА_5 (19.04.1987 р. н., ІПН НОМЕР_4) з квартири № 21, яка знаходиться у будинку № 15, корпус А по проспекту Академіка Глушко у м. Одесі.

Визнано такими, що втратили право користування квартирою № 21, яка знаходиться у будинку № 15, корпус А по проспекту Академіка Глушко у м. Одесі та є іпотекою АТ ПроКредит Банк (ЄДРЮО та ФОП 21677333) громадян ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із зняттям зазначених осіб з реєстраційного обліку.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року скасовано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення і визнання такими, що втратили право користування квартирою із зняттям з реєстраційного обліку та стягнення судових витрат витрат і в цій частині ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ПАТ «ПроКредитБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення і визнання такими, що втратили право користування квартирою із зняттям з реєстраційного обліку відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3219 грн в рівних частках. В решті рішення залишено без змін.

Проте ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2014 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариста «ПроКредитБанк» - задоволено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2013 року скасовано. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2013 року залишено в силі.

Судове рішення (постанова, ухвала) це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов'язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов'язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов'язаної особи та обов'язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов'язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов'язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов'язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

05 вересня 2014 року старшим державним виконавцем другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1512/14278/2012 від 30.07.2014 року, виданим Київським районним судом м. Одеси. Копії зазначеної постанови із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржнику надано 15-денний строк для добровільного виконання рішення суду.

Оскільки заявником було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження лише 15.10.2014 року, їй було поновлено строк на самостійне виконання рішення до 22.10.2014 року, що підтверджується листом в.о. начальника другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_7 від 12.02.2015 року

14 жовтня 2014 року боржники звернулись до суду з заявою, в якій просили суд відстрочити виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості до 1 лютого 2015 року.

Ухвалою суду від 06.11.2014 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості до 01 лютого 2015 року.

Проте 22.10.2014 року старший державний виконавець другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 виніс постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 44156, 43 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконано рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2013 року по справі №1512/14278/2012, а саме: заборгованість у розмірі 441564 32 гривень погашена в повному обсязі, що підтверджується довідкою про виконання рішення суду від 29 січня 2015 року..

16 лютого 2015 року в.о. керівника Відділення № 1 АТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_8 звернувся до другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ з заявами про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином суд вважає, що оскільки ухвалою суду боржнику було відстрочено виконання рішення суду до 01 лютого 2015 року та в зазначений термін рішення суду було виконано, підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частин 1,2 ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції підлягає частковому задоволенню та необхідно зобовязати старшого державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 скасувати постанову від 22.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 44156, 43 гривень, відмовивши в частині визнання дій неправомірними, так як в судовому засіданні 06.11.2014 року державний виконавець присутній не був і про винесену ухвалу йому відомо не було. .

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 27, 384 ЦПК України, ст.ст. 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого відділу Київської державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Другого Київськго відділуї державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 22.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 44156, 43 гривень.

В решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на протязі пяти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м.Одеси.

Суддя Куриленко О. М.