Рішення № 43047018, 05.03.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3227/13-ц

2/504/706/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М.,

за участі представника позивача - Мужнюк В.М.,

за участі відповідача - ОСОБА_2, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором та судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року представник ПАТ «МАРФІН БАНК» - Мужнюк В.М. звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року в сумі 43 062,91 доларів США та 271 302,66 грн. заборгованості за штрафом та пенею; солідарно стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Представник позивача - Мужнюк В.М. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в уточненій позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі, та з урахуванням того, що у позивача, у зв'язку з реструктуризацією, змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК», який є правонаступником за всіма правами та обов'язками ВАТ «МТБ», стягнути заборгованість на користь ПАТ «МАРФІН БАНК».

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала, заперечувала щодо їх задоволення.

Відповідач - ОСОБА_3 повторно не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, суд, виходячи зі змісту ст. 169 ЦПК України, вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідачу надавалась можливість заперечувати, не визнавати позовні вимоги, доказувати протилежне, тобто відповідач не скористався своїм правом з власної ініціативи та за власним волевиявленням.

Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного:

01.08.2008 року між ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАСПОРТНИЙ БАНК» в особі начальника відділу споживчого кредитування ВАТ «МТБ» у м. Одесі - Яковчука С.О. та громадянкою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 00022R152, згідно із яким позивач зобов'язався надати кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № 26205201521840/39230840 у банку з 01.08.2008 року і терміном погашення по 31.07.2023 року включно, у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у сумі 44 557,12 доларів США на наступні цілі: споживчі цілі у сумі 38 000 доларів США, а також у сумі 6 557,12 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,9 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом та зі сплатою комісії за надання кредиту 0,5 % від суми наданого кредиту, що сплачується у момент надання кредиту у гривні за курсом НБУ на дату нарахування, незалежно від валюти кредиту, а позичальник зобов'язаний на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплати комісії, пені та штрафу, що передбачені умовами цього договору, а також здійснювати погашення заборгованості за цим договором відповідно до Додатку № 1.

01.08.2008 року між ВАТ «ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАСПОРТНИЙ БАНК» в особі начальника відділу споживчого кредитування ВАТ «МТБ» у м. Одесі - Яковчука С.О. та громадянкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 00042r152 до кредитного договору № 00022R152 від 01.08.2008 року.

Згідно з п. 1.2 договору поруки № 00042r152 від 01.08.2008 року ОСОБА_2 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати солідарно в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_3, що зазначені в п. 1.1 даного договору поруки, які виникають з умов кредитного договору № 00022R152 від 01.08.2008 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - це будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь - яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь - яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше на встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, відповідачу було надано суму кредиту у розмірі 38 000 долари США, що у гривневому еквіваленті становить 289 233,20 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 55 від 01.08.2008 року.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу, згідно зі ст. 1056 1 ЦК України, якою було доповнено ЦК України згідно із Законом України від 12.12.2008 № 661-VI, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склались на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата нарахованих відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно в період сплати (період з 26 числа по останній робочий день поточного місяця) позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 480,99 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний при порушенні ним термінів повернення кредиту, сплати відсотків, сплачувати банку пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору за кожний випадок порушення позичальником на строк більше 60 календарних днів зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та комісії банком позичальнику нараховується штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В свою чергу зобов'язання, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов кредитного договору щодо порядку та строків погашення кредитного зобов'язання, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору, не погашає кредит, не сплачує відсотки, а також штрафні санкції.

Станом на 01.07.2014 року загальна заборгованість по наданому відповідачу кредиту складає 43 062,91 доларів США та 271 302,66 грн., з них:

сума заборгованості за наданим кредитом - 33 963,45 доларів США;

сума простроченої заборгованості за кредитом - 3 100,12 доларів США;

сума заборгованості за відсотками - 9 099,46 доларів США;

сума пені за порушення сплати кредиту - 258 176,95 грн.;

сума штрафу - 13 125,71 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 неналежно виконував прийняті ним зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість за кредитом та прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 2.3.3 кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань передбачених умовами кредитного договору банк має право змінити умови договору та вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, комісії, виконання інших зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному обсязі, виконати інші зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець (банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики (кредиту), що залишилась, та сплати належних процентів.

22.10.2012 року за вих. № 4212/01 на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_2 було направлено досудову вимогу про дострокове виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій. Вказані досудові вимоги було отримано відповідачами, що встановлено судом у раніше проведеному судовому засіданні та не виконані до теперішнього часу.

Цілком обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення у солідарному порядку з відповідачів заборгованості, оскільки, відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України при порушенні боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржника, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, приймаючи до уваги неналежне виконання позичальником договірних зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року та сплати процентів за користування кредитними коштами, скориставшись наданим договором позивачу правом, представник ПАТ «МАРФІН БАНК» достроково звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачів загальної заборгованості у розмірі 43 062,91 доларів США та 271 302,66 грн., з них: сума заборгованості за наданим кредитом - 33 963,45 доларів США; сума простроченої заборгованості за кредитом - 3 100,12 доларів США; сума заборгованості за відсотками - 9 099,46 доларів США; сума пені за порушення сплати кредиту - 258 176,95 грн.; сума штрафу - 13 125,71 грн.

Згідно пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої ст. 533 ЦК України.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням правових обґрунтувань та позицій сторін, з урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, керуючись наведеними вище умовами кредитного договору, кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків та можливих штрафних санкцій, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» заборгованості по кредиту, стягнення заборгованості за відсотками на загальну суму у розмірі 43 062,91 доларів США.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 549, п. 3. ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Так, згідно з ч. 3. ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відтак, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів пені у сумі 258 176,95 грн. оскільки такі вимоги ґрунтуються на Законі та договірних відносинах між сторонами, які прописані в п 4.1 кредитного договору.

Оцінюючи умови кредитного договору та положення діючого законодавства, яке регулює порядок нарахування, сплати таких різновидів неустойки як пені та штрафу, суд приходить до висновку, що штраф та пеня мають кожний властиві тільки цьому виду неустойки особливості за підставою виникнення і методом обчислення залежно від характеру порушень зобов'язання. Основною умовою застосування штрафу є те, що штраф може встановлюватись за будь - яке порушення зобов'язання. Пеня ж, в свою чергу, є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Відмінність пені від штрафу полягає в тому, що пеня може встановлюватись за несвоєчасне виконання тільки грошового зобов'язання.

Таким чином, з огляду на вищенаведені положення діючого законодавства, враховуючи п. 4.2 кредитного договору, яким передбачено нарахування штрафу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 13 125,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд критично ставиться до посилань відповідачів на відсутність результатів розгляду заяв про реструктуризацію, як на підставу для несплати виниклої заборгованості та чергових платежів за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року, оскільки подача вказаної заяви не звільняє позичальників від виконання умов Договору.

Окрім того, у судовому засіданні представником позивача - Мужнюк В.М. було пояснено, що дійсно ОСОБА_3 09.04.2013 року подавав до банківської установи заяву про реструктуризацію боргу за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року, яка була розглянута уповноваженими особами банку, що підтверджується випискою з протоколу засідання кредитного комітету № 61 від 30.05.2013 року, була погоджена, проте договір (додаткова угода) про реструктуризацію укладений не був через те, що ОСОБА_3 не звертався з заявою про укладення даної угоди.

Крім того, представником позивача - Мужнюк В.М. було зазначено, що у зв'язку з тим, що реструктуризація (додаткова угода) боргу за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року не була укладена, 26.07.2013 року за вих. № 3223/01 на адресу ОСОБА_3, ОСОБА_2 було направлено повторно досудову вимогу про погашення виниклої заборгованості за вказаним кредитним договором.

Вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи суд виходить з того, що відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з меморіальним ордером № 105 від 19.08.2013 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 441 грн.

Суд не погоджується з думкою позивача щодо можливості стягнення судового збору з відповідачів в солідарному порядку.

Так, цивільно-процесуальним законом - ст.ст. 79, 88, 81 ЦПК України - не передбачено стягнення судового збору у солідарному порядку.

Суд повторює, що солідарний обов'язок - це матеріально-правова категорія (ст. 541 ЦК України), а не процесуальна.

За правилами ст. 88 ЦПК України розподіл судових витрат, у тому числі судового збору, здійснюється у дольовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що з відповідачів необхідно стягнути судовий збір в сумі 1 720,50 грн. з кожного.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 192, ч. 2. ст. 509, 525, 526, 533, 549, 610,611, 628, 629, 632, 1048, 1050, 1052, 1054, 1056 1 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 5, 6, 8, 10, 15, 57, 60, 62, 88, 209, 218, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «МАРФІН БАНК» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» заборгованість за кредитним договором № 00022R152 від 01.08.2008 року в сумі 43 062 (сорок три тисячі шістдесят два) долара США 91 цент та 271 302 (двісті сімдесят одну тисячу триста дві) гривні 66 копійок заборгованості за штрафом та пенею.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) гривню сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В. К. Барвенко