Ухвала суду № 43043650, 10.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/4363/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/358/15

Єдиний унікальний № 336/4363/13-к Головуючий в 1-й інстанції - Кляшторний В.С.

Категорія - ст. 185 ч. 1 КК України Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Фоміна В.А.,

суддів Гріпаса Ю.О., Мульченка В.В.,

при секретарі Воронько С.Г.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013080080000900, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у провадженні, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року, якою

обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто прокурору, як такий що не відповідає вимогам КПК України.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають вимогам КПК України.

Так, обвинувальний акт не містить відомостей щодо фактичного місця проживання обвинуваченого, стосовно якого міра запобіжного заходу під час досудового розслідування не обиралася, оскільки усі вжиті судом заходи щодо його виклику до суду виявилися неспроможними.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить перелік процесуальних рішень, оскільки фактично є переліком документів, які містяться в матеріалах провадження, та не містить посилання на реквізити обвинувального акту.

Внаслідок цих обставин, суд повернув обвинувальний акт з додатками до нього прокурору.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у провадженні, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону зазначає, що в обвинувальному акті вказано місце проживання обвинуваченого, що не заважає суду встановити особу останнього. Крім того, вважає надуманими і висновки суду щодо наявності недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування, посилаючись на повну відповідність реєстру вимогам КПК України. Тому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляду у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга прокурора, який брав участь у провадженні, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити разом з іншими вимогами, відомості щодо анкетних даних обвинуваченого, у тому числі і його місце проживання.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення суд вказав, що обвинувальний акт не містить відомостей щодо фактичного місця проживання обвинуваченого, стосовно якого міра запобіжного заходу під час досудового розслідування не обиралася, оскільки усі вжиті судом заходи щодо його виклику до суду виявилися неспроможними.

Крім того, під час досудового розслідування не було встановлено фактичне місце проживання обвинуваченого ОСОБА_2 внаслідок чого привод та розшук останнього не надав позитивних результатів.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно встановлені порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки задіяні судом заходи по виклику обвинуваченого ОСОБА_2, зокрема і шляхом приводу та розшуку останнього, за адресами вказаними у обвинувальному акті, результатів не дали, а невстановлене місце проживання обвинуваченого позбавляє суд можливості розглянути провадження по суті.

Висновки суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України та необхідність у зв'язку з цим повернення обвинувального акту прокурору, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, є очевидними і не викликають будь-яких сумнівів.

Невідповідність обвинувального акту вимогам закону позбавляє суд розглянути кримінальне провадження по суті та прийняти законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, а апеляційна скарга, по доводах зазначених у ній, задоволенню не підлягає.

Висновок суду щодо невідповідності вимогам КПК України (ст. 109) реєстру матеріалів досудового розслідування, то, на думку колегії суддів, це не є обставиною, що сама по собі тягне повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні, залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

Фомін В.А. Гріпас Ю.О. Мульченко В.В.