Ухвала суду № 43041687, 10.03.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/245/2015(м)

263/4089/14-ц

Категорія 21 Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.

Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.

суддів - Попової С.А., Кочегарової Л.М.,

при секретарі - Грішко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Маріупольського нотаріального округу - ОСОБА_5, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, про визнання договору дарування недійсним

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дарування недійсним - відмовлено.

22 грудня 2014 року відповідачка ОСОБА_4, в особі представника ОСОБА_6, звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, а саме накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка була накладена ухвалою цього ж суду від 3 липня 2014 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09 січня 2015 року заява ОСОБА_4 задоволена. Скасовано захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03 липня 2014 року та знято арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 ( а.с.209).

З зазначеною ухвалою не згодні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які подали апеляційну скаргу, в якій посилалися на те, що ухвала є незаконною та не обґрунтованою. Зокрема, зазначили, що на даний час на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07 листопада 2014 року та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2014 року ними подано касаційну скаргу, у зв'язку з чим вважають, що скасування заходів забезпечення позову є передчасним та таким, що може ускладнити виконання рішення суду у разі, якщо судом касаційної інстанції будуть скасовані рішення суду першої та апеляційної інстанцій. Крім того, зазначали, що при винесенні оскаржуваної ухвали вони не були присутніми. Про дату та час судового засідання вони не були повідомлені, що є порушенням їх процесуальних прав.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, у відповідності з ч.2 ст.305 та ст.197 ЦПК України, справа розглянута у відсутність сторін та без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири.

З метою забезпечення позову 27 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про накладення арешту на спірну квартиру (а.с. 82-84).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 03.07.2014 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 грудня 2014 року задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10.12.2014 року вищевказане рішення залишено без змін.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_4. - ОСОБА_6 та скасовуючи арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що є рішення Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 10 грудня 2014 року про відмову у задоволенні вимог позивачів щодо спірної квартири, яке набрало законної сили, тому, заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

З такими висновками колегія суддів не може не погодитися.

У відповідності з ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 цього Кодексу, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

У відповідності зі ст.154 ЦПК України, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову. Якщо у задоволенні позову відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведені положення процесуального закону, колегія суддів вважає, що скасовуючи обраний судом захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору дарування спірної квартири вирішені, підстави для забезпечення позову відпали.

Посилання позивачів в скарзі на те, що їх не було повідомлено про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, є безпідставними. В матеріалах справи наявне повідомлення позивачів про розгляд заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову ( а.с. 205-207). Неявка позивачів в судове засідання не впливає на правильність висновків суду і ці обставини, на думку колегії суддів, не потягли за собою ухвалення незаконного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду і не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду

Керуючись ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 січня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Т.Г. Ігнатоля

Судді: С.А. Попова

Л.М. Кочегарова