Вирок № 43040203, 26.02.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4176/14-к

1-КП/415/92/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю секретаря Ястребовій В.А., прокурора Сохікян С.Ш.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєверодонецька, Луганської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 11 жовтня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, 21 грудня 2007 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 296 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 14 лютого 2014 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

22 серпня 2014 року близько 19 години, ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_6 відносно якого є вирок Лисичанського міського суду від 24 жовтня 2014 року, який набрав чинності, маючи умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, шляхом відкриття калитки рукою через отвір в заборі незаконно проник до подвір'я, розташованого за адресою АДРЕСА_2, що на праве власності належить ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 шляхом вільного доступу незаконно проникли до квартири, розташованої за вказаною адресою, що на праве власності належить ОСОБА_3

22 серпня 2014 року близько 19 години, ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, знаходячись в залі розбив дзеркало, зірвав зі стіни килим, перекинув стіл, після чого пройшов до кімнати сторожа ОСОБА_7, де в нього раптово виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, від'єднав дроти кольорового телевізору торгової марки «DЕNКІ» вартістю 350 гривень, що знаходився на столі, і який належить ОСОБА_2 В цей час до кімнати зайшов сторож ОСОБА_7, який, побачивши злочинні дії ОСОБА_5, став намагатися його зупинити, висловлюючи при цьому останньому зауваження з метою запобігти викраденню вказаного майна, однак ОСОБА_5, не реагуючи на його зауваження, продовжує реалізовувати свій злочинний намір. Далі ОСОБА_5 взяв вищевказаний телевізор в руки та у присутності ОСОБА_7 став виносити його з будинку. В цей час до будинку зайшла ОСОБА_8, яка також стала намагатися зупинити злочинні дії ОСОБА_5, роблячи йому усні зауваження. Але ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_9 та ОСОБА_7, не реагуючи на їх зауваження, повторно, відкрито викрав вищевказаний телевізор, яким в подальшому розпорядився на свій розсуд, спричинивши ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 350 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину за ст.ст.186 ч.2, 162 ч.1 КК України визнав повністю. Від надання показань відмовився. На питання суду пояснив, що він дійсно скоїв правопорушення при обставинах, яки вказани в обвинувальному акту. Провину визнає повністю, в скоєному щиро кається і вибачається перед потерпілими.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що дійсно ОСОБА_5 в серпні 2014 року проник до його житла и викрав відкрито телевізор. Викрадене майно повернуто. Покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 10000 грн. підтримує в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що в серпні 2014 року ОСОБА_5 скоїв відносно них злочини, викрав телевізор. Оскільки викрадено майно повернуто, вона просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Питання цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди просить також вирішити на розсуду суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, яки характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна, вчиненого повторно, доведено та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України.

Також доведено винуватість ОСОБА_5 за ст. 162 ч. 1 КК України так як він скоїв незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що ОСОБА_5 скоїв тяжкий злочин проти власності і невеликий тяжкості проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина, має непогашені судимості за аналогічні злочини, а саме проти власності. Звільнившись з місць позбавлення волі 14 лютого 2014 року, через нетривалий час ОСОБА_5 скоїв вищевказані злочини, за місцем проживання обвинувачений характеризується негативно а.с.39, не працює, переховувався від органів досудового слідства в зв'язку з чим був оголошено в розшук а.с.160-161, суд вважає, що обвинуваченому необхідне призначити покарання в вигляді позбавлення волі, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання не має.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та повне визнання вини.

Обставина, що обтяжують покарання обвинуваченого є скоєння злочинів в стану алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому необхідне призначити покарання в вигляді позбавлення волі, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд вважає не має.

Разом з тим враховуючи, що ОСОБА_5 визнав провину повністю, розкаявся в скоєному,викрадено майно повернуто, крім того суд враховує невеликій розмир викраденого, думку потерпілих, яки наполягали , щоб покарання ОСОБА_5 було призначено в вигляді позбавлення волі, вважає можливим призначити обвинуваченому мінімальне покарання передбачене в санкції ст.186 ч.2 КК України.

У кримінальному провадженні витрати на залучення експертів, становлять:

за проведення судової товарознавчої експертизи 614 грн. 90 коп.,

за проведення судової дактилоскопічної експертизи 393 грн. 12 коп.,

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 1008,02 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_5 за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявили позов про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_5 по 10 000 грн. кожний, посилаючись на те, що в зв'язку зі злочинними діями обвинуваченого, було порушено їх право власності, в зв'язку з чим вони морально страждали.

Суд вважає, що позов необхідно задовольнити часткове, і стягнуте з обвинуваченого ОСОБА_5 по 1000 грн. на користь кожного потерпілого. При цьому суд враховує обставини справи, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_2 та ОСОБА_2, яким причинене матеріальна шкода в розмірі 350 грн., матеріальний стан обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5.

Згідно ст.23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Запобіжний захід за клопотанням прокурора ОСОБА_5 необхідно залишити до вступу вироку в законну силу тримання під вартою.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 162 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за ст. 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) роки, за ст. 162 ч. 1 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів 4 (чотири) року позбавлення волі.

Початок строку покарання обчислювати з 06 листопаду 2014 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишити до вступу вироку в законну силу попередній тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у сумі 614,90 грн.( шістсот чотирнадцять гривен ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у сумі 393,13 грн.( триста дев'яносто три гривни ) на залучення експертів на проведення дактилоскопічної експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.(одна тисяча гривень).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.(одна тисяча гривень).

Речови докази: кольоровий телевізор , торгової марки «DЕNКІ», який знаходиться на зберіганні у потерпілій ОСОБА_2, повернути потерпілий ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько