Вирок № 43040198, 04.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/372/15-к

1-КП/415/143/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Дядько Л.І.,

за участі:

секретаря Нескородовій Г.А.,

прокурора Невечеря Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Чебоксари, Р.Ф., українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку серпня 2014 року (більш точну дату в ході досудового слідства встановити не надалося можливим), приблизно о 14 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку електропили «Булат БПЭ-2500», яка належить ОСОБА_2, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 43-18/7 від 16.01.2015 року на суму 1280 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 від надання показань відмовився, на питання суду пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні вищевказаного злочину, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Він дійсно викрав бензопилу у ОСОБА_2, а пізніше вона була потерпілому повернута. У скоєному щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 його родич, дійсно в серпні 2014 року останній викрав у нього бензопилу, а потім її повернули. Тому претензій до обвинуваченого він не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) доведена у повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно, за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який не судимий, задовільно характеризується у побуті, не працює, вину визнає у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд вважає що до обвинуваченого слід застосувати покарання, в вигляді позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілому ОСОБА_2 викрадено майно повернуто, претензій до обвинуваченого він не має.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 491,92 грн. за проведення судове товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів по справі суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1( один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у сумі 491,92 грн.(чотириста дев'яносто одна ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речовий доказ - електропилу «Булат БПЭ-2500» яка передана під зберігальну розписку власнику ОСОБА_2, повернути ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченої та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько