Вирок № 43040189, 04.03.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4400/14-к

1-КП/415/98/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Дядько Л.І.

за участю:

секретаря Нескородової Г.А.,

прокурора Сичова В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карасу Карасуського району Кустанайської області Казахстану, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого агрономом фермерського господарства «Віктор», не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

27 червня 2014 року приблизно о 19 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вулиці Кільцевій м. Лисичанська Луганської області у напрямку вулиці Орджонікідзе. В процесі свого руху по вищезгаданій автодорозі, ОСОБА_1 проявив неуважність і злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати рух автомобілем і безпечно керувати їм, порушив технічні вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких «мусив перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», припустив зіткнення з автомобілем «Mazda - 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, який також порушив технічні вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких «мусив в момент виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, був повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». Таким чином, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 296/6 від 26.09.2014 року, з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_1 знаходилися в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною подією, в результаті якої, водій автомобіля «Mazda - 6» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «внутрічерепна травма з крововиливом під м'які мозкові оболонки, що ускладнилася набряком речовини головного мозку», які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 206 від 22.09.2014 року: «відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в тому, що порушив правила дорожнього руху і травмував водія Бобир, внаслідок чого настала смерть останнього. У скоєному щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що дійсно, обвинувачений ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_5 року приблизно у 19 годину, причинив її сину ОСОБА_7 тілесні ушкодження від яких син помер. Цивільний позов вона не заявляє, покарання просить призначити обвинуваченому на розсуд суду, але наполягає на призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання в вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні, щодо тих обставин, яки ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого доведена у повному обсязі, а його дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, який не судимий, у побуті та за місцем роботи характеризується позитивне, має двох неповнолітніх дітей, вину визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з тим беручи до уваги ряд обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також те, що злочин скоєне з необережності, потерпіла не наполягає на суворому покаранні ОСОБА_1, обвинувачений працює, вперше притягується до кримінальній відповідальності, мав намір добровільно відшкодувати потерпілої шкоду, про що свідчать квитанції поштових переказів а.с.31-34 матеріали обвинувального акту, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України, а саме зі звільнянням ОСОБА_1 від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того суд вважає, що ОСОБА_1 необхідне призначити додаткове покарання в вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, так як в результаті його дій настали тяжкі наслідки.

Обвинувачений не працює водієм і автомобіль не є основним джерелом його доходів.

Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 21.11.2014 року ОСОБА_1 був обране запобіжній захід в вигляді домашнього арешту на 2 місяці, тобто до 21 січня 2015 року.а.с.250.

Оскільки строк дії ухвали закінчився, запобіжній захід вважається скасованим згідно ст.181 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Потерпіла ОСОБА_3 позов про відшкодування шкоди не заявила, що не позбавляє її права звернення до суду в порядку цивільного судочинству.

Судові витрати у зв'язку з проведенням судово-автотехнічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого, на користь держави в сумі 586 грн. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) року 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) року.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6(шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи,

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи у сумі 586 грн. (п'ятсот вісімдесят шість ) (№ рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, ідентифікаційний код одержувача 37800278, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази - автомобіль «МАЗДА-6 госномер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3.

Автомобіль 2107 гос. номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 повернути ОСОБА_1.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок може бути оскаржений потерпілим, обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько